Микола Шульга

заступник директора Інституту соціології НАН України

Такий висновок зробив заступник директора Інституту соціології НАН України Микола Шульга під час прес-конференції, присвяченій підсумкам 20-річного соціологічного моніторингу «Українське суспільство». На його переконання, влада втратила інтерес до науки і соціології зокрема, однією з функцій якої є соціальна експертиза, зробивши яку управлінський апарат міг би чіткіше бачити, як і які реформи треба провадити в суспільстві. «Держава пристосувалася жити без опори на науку, – наголосив науковець. – Вона взагалі втратила до неї інтерес. Адже перш ніж почати щось робити, зверніться до соціологів, ми попередньо взнаємо, як реагуватимуть на цю реформу люди. А якщо почали щось впроваджувати – медичну реформу чи то пенсійну – подивіться, як сприймає це населення, чому воно їх відторгає. На жаль, ніхто нічого в цьому плані не робить».

Демонструючи численні томи, присвячені масштабному дослідженню Інституту соціології НАН України «Українське суспільство. Соціологічний моніторинг», науковець зауважив, що кожен отакий примірник неодмінно направляється до президента, Верховної Ради, парламентських фракцій, міністерств та відомств. Проте практично жоден державний орган не цікавиться тим, що може дати соціологія для модернізації суспільства та реформування його окремих сфер.

«На жаль, за ці роки у нас втрачено соціологічну культуру. І втрачено ті здобутки, які вже були запроваджені. Адже в країні вже діяла певна вертикаль соціологічних служб, коли на рівні міністерств і відомств працювали соціологічні відділи, які займалися громадською думкою у тих підрозділах, які вони представляли. На сьогодні таких служб немає». Великі надії покладали науковці й на Указ Президента України «Про розвиток соціологічної науки в Україні» , в якому було накреслено програму розвитку соціології як суспільного інституту. Минуло майже 11 років відтоді, як його ухвалили, проте не виконано, практично, жодного з пунктів цього Указу. «Влада втратила інтерес до цього важливого документа, – зауважив М.Шульга. – Мало цікавить її й те, як живуть і працюють науковці. Середня зарплата доктора наук у нашому інституті становить 3,5 тис. грн. І попри все це ми продовжуємо працювати, досліджувати глибинні соціальні процеси».

Микола Шульга повідомив, що нині Інститут соціологіє завершує 20-літній період дослідження процесів, які відбуваються в українському суспільстві, і вже сьогодні може показати не тільки точкові зрізи громадської думки, а на основі цих моментів демонструвати певні тенденції, динаміку суспільних настроїв.
Науковець зазначив, що на даному етапі дослідження соціологія вже почала стикуватися з історією, тому що 20 років – це вже історія. І вперше за історію українського суспільства науковці зуміли вкомпанувати соціологію в емоційному плані. Адже подають не тільки установки людей до тих чи інших явищ у суспільстві, а й те, як вони за ці 20 років змінювались. Соціолог наголосив, що такого масштабного соціологічного дослідження в жодному з пострадянських суспільств не було. «Ця робота виконана кваліфіковано, – констатував М. Шульга. – Свідченням цього є те, що Інститут соціології запросили до Європейського соціального дослідження, в якому беруть участь 25 країн. Соціологи українського інституту працюють у ньому вже 6 років поспіль».

Микола Шульга привернув увагу журналістів, зокрема й до того, що соціологія не зводиться лише до вимірювання рейтингів. «У нас, на жаль, соціологію зводять лише до вимірювання рейтингів, і вже стало загальновживаним сленгом: «соціологія показала». Насправді це маленька часточка того, чим займається соціологія, а в інших країнах цю групу дослідників узагалі не називають соціологами, а говорять про них, як про полстерів, тобто дослідників громадської думки», – пояснив заступник директора Інституту соціології, наголосивши, що якраз найбільш цікаве і змістовне, чим насправді займається соціологія, із суспільної думки випадає. «І не тільки із контексту ЗМІ випадає, – відзначив соціолог, – а й відповідно – з риторики державних службовців, а головне – із їхньої роботи». Втім, науковець переконаний, що хай би як суспільство не ховалось від того, які процеси вершаться, вони все одно відбуватимуться.

Завантажити у форматі РРТ

 

 

 

«Це ті процеси, які класик образно назвав «кротом історії», їх погано видно на поверхні, проте вони призводять до потужних наслідків, іноді й катастрофічних, – констатував Микола Шульга. – Так, двадцятилітній період спостереження за настроями, емоційним станом і ставленням населення до суспільних процесів показує цікаві і багато у чому тривожні тренди. Більшості людей (63%) не вистачає впевненості, що ситуація в країні поліпшиться. Їм не вистачає порядку у суспільстві (72%), дотримання чинних законів у країні. На цьому тлі тривожно виглядає довіра до міліції – 13,5%, до прокуратури – 11%, до судів – 12%, до податкової інспекції – 9%».

Насамкінець Микола Шульга повідомив, що Інститут соціології висунув це масштабне дослідження («Українське суспільство. Соціологічний моніторинг») на здобуття Державної премії. Яким буде результат, невідомо. Проте ясно одне, що це буде ще одним тестом на зрілість суспільства.

 

 

Sociologist's view







Partners news