Архів / Архів подій / Україна має сформувати системний підхід у реалізації своїх євроатлантичних прагнень - Фонд «Демократичні ініціативи»

Україна має сформувати системний підхід у реалізації своїх євроатлантичних прагнень


 

 

 

 

 

 

 

 

 

Україна потребує системного підходу в реалізації своїх євроатлантичних прагнень, відсутність якого засвідчив, зокрема, саміт НАТО в Бухаресті. На цьому наголосили українські та зарубіжні експерти, підбиваючи підсумки роботи Другого міжнародного форуму "Євроатлантичне майбутнє України, повідомляє УКРІНФОРМ.
 

Перераховуючи внутрішні причини неотримання Україною ПДЧ, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Григорій Перепелиця на перше місце виніс саме відсутність системної роботи щодо підготовки до членства в Альянсі. "За умови системної роботи ми могли б у 2005 році отримати ПДЧ, а у 2008-му, як говорив Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер, отримати запрошення", - зазначив він.

Характеризуючи зовнішні чинники, він зупинився на трьох основних моментах: російський фактор, проблеми в самому НАТО та тандем України з Грузією. Щодо першого, Росія розуміє, що інтеграція Києва в Альянс спричинить "колосальні геополітичні зрушення", які Григорій Перепелиця порівняв з "падінням другої Берлінської стіни". Крім того, Україна "потягне" за собою в євроатлантичну спільноту ряд пострадянських країн Чорноморського регіону. Росія, що прагне відновити вплив у Європі, звичайно, виступає проти цього, зазначив він.

Щодо другого аспекту, експерт наголосив на проблемах у самому НАТО, розбіжностях серед його членів, зокрема, щодо стратегії розширення, послаблення ролі США в Альянсі.

Водночас тандем з Грузією створив критичний обсяг проблем, тому країни- члени НАТО змушені були відкласти надання Україні ПДЧ, сказав Григорій Перепелиця.

Директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко зі свого боку зауважив на необхідності проводити аналіз усіх реалізованих заходів у рамках євроатлантичної інтеграції України та враховувати його результати у плануванні наступної роботи. "Між самітом у Бухаресті та грудневою зустріччю міністрів закордонних справ - 8,5 місяця, два з них уже пройшли. Те, що ми зробили за цей період, заслуговує на дуже скромну оцінку", - наголосив він. Експерт позитивно відзначив ухвалення урядом програми інформування населення щодо діяльності НАТО, назвавши це "суттєвим кроком уперед". Водночас він зауважив, що тепер необхідно зосередити зусилля на ефективній реалізації програми. У цьому контексті він навів позитивний приклад роботи влади стосовно проведення акцій пам'яті про Голодомор в Україні 1932-1933 рр.

 

 

 

 

Керівник фонду "Демократичні ініціативи" Ілько Кучерів зазначив, що серед безсумнівних позитивів саміту в Бухаресті стало те, що Україна заявила про свої інтереси на міжнародній арені. Крім того, він вважає, що вступ Української держави до Альянсу відповідає інтересам Росії, оскільки Україна в євроатлантичній спільноті відкриє європейські перспективи для Москви.

 

 

 



На думку представника Університету Джорджа Вашинґтона Тараса Кузьо, Україна в порівнянні з іншими країнами, які свого часу здійснювали курс на євроатлантичну інтеграцію, досягнула більших успіхів. Натомість, за словами експерта, НАТО висуває до Києва нові критерії готовності до членства в Альянсі, зокрема, політичної стабільності. Безумовно, це є важливим чинником, але водночас він свідчить про штучні рішення керівництва Альянсу, які не завжди є справедливим по відношенню до України. Ми маємо більш складний шлях до НАТО, ніж центральноєвропейські держави, тому зовнішня підтримка зусиль України важлива для неї, підсумував експерт.