Архів / Архів подій / Збройні сили України готові до членства в НАТО - Фонд «Демократичні ініціативи»

Збройні сили України готові до членства в НАТО


 

Про це заявив начальник Керування євроатлантичної інтеграції Генерального штабу Збройних сил України, полковник Борис Кременецький під час круглого столу «Чи готова українська армія до вступу в НАТО?», організованого Фондом «Демократичні ініціативи».

 

 

Як повідомив Б. Кременецький, українська армія має нині більше можливостей, ніж деякі інші армії держав-членів НАТО. «Якщо проаналізувати стан Збройних сил України і країн, які вже є членами НАТО, зокрема – Болгарії, Румунії, Словаччини й Чехії, то можу сказати, що ЗСУ не гірше підготовлені і мають на багатьох рівнях більше можливостей. Скажімо, ми маємо ресурси, які є тільки в США, Великобританії й Франції – це авіатранспортні перевезення», – сказав він. Враховуючи досвід будівництва транспортних літаків в Україні, авіатранспортні перевезення можуть бути досить серйозною нішею, яку Україна може заповнити, вступивши до НАТО. «Крім цього, у нас чималий досвід у питаннях інженерного, медичного забезпечення, підготовки бойових підрозділів, аеромобільних військ і фахівців Військово-Морських сил. Це ті сфери, де ми можемо зробити свій внесок», – відзначив начальник Керування євроатлантичної інтеграції Генштабу ЗСУ.


Борис Кременецький нагадав, що Україна бере участь у всіх основних операціях НАТО. При цьому тільки 9 членів НАТО виявляють таку саму активність. «Це свідчить про те, що Альянс є не наддержавною структурою й рішення про участь у будь-якій операції ухвалює не Брюссель, а столиці країн-членів», – констатував він.

Військові України беруть участь у кампаніях НАТО нарівні з військовими силами Болгарії, Італії, Нідерландів, Польщі, Португалії, США, Великобританії, Румунії й Туреччини. Українські військові задіяні у воєнних операціях у Косово, Афганістані, Іраку й операції Альянсу «Активні зусилля» у Середземномор'ї. Крім того, військовослужбовці ЗСУ беруть участь в 11 операціях в 9 країнах миру під егідою ООН. Існує ще й індивідуальна програма партнерства, відповідно до якої в 2008 році заплановано провести близько 300 заходів Україна-НАТО. За словами Кременецького, Україна – єдина держава-партнер Альянсу, яка виступила з ініціативою приєднатися до сил реагування НАТО.

На цей рік заплановано участь українських військових в 20 навчаннях НАТО. Їхньою метою є досягти взаємосумісності українських підрозділів з натівськими.
Начальник Керування повідомив, що цього року вісім підрозділів ЗСУ мають одержати сертифікати відповідності натівським стандартам. Кременецький відзначив, що мова йде про сумісність при виконанні спільних операцій. «Відомо, що існує близько 12 тисяч стандартів НАТО. Коли ми говоримо про те, чи готова українська армія вступити до НАТО, йдеться передусім саме про сумісність стандартів у контексті виконання воєнних операцій. Це означає, що військовослужбовці мають перш за все розуміти один одного. Тому має бути однакова система керування, єдиний документообіг. Втім, не йдеться про технічну сумісність. Вирішуються питання штабних процедур, мови, спільних процедур у керуванні. Отже, основне питання – ресурсне забезпечення. І сьогодні стандарти НАТО в нас реалізуються», – сказав Кременецький.


Згідно із програмою розвитку збройних сил України, планується, що до 2011 року українські військові сили наблизяться до рамок стандартів НАТО, але при цьому Кременецький відзначив: «Досягнення стандартів НАТО – це недешево. Потрібні певні ресурси».

Що стосується вартості входження України до НАТО, то, на думку Кременецького, членство України в Альянсі коштуватиме українцям 1долар на рік, а нейтральний статус обійдеться у 80 доларів.

Відповідаючи на запитання, скільки отримуватимуть миротворці, які братимуть участь в операціях Альянсу, Б.Кременецький повідомив, що ні в НАТО, ні в ООН не існує стандартів щодо грошового забезпечення, це вирішує сама країна.

За його словами, наразі це питання гостро стоїть для військових, які беруть участь в операціях НАТО. На сьогодні льотчик ЗСУ, який працює в Ліберії, отримує 1300–1400 доларів. «Це смішні суми, які не відповідають ні рівню ризиків, які існують там, ні високому рівню кваліфікації пілотів. Міноборони неодноразово порушувало це питання, але, на жаль, у відповідних структурах поза Міноборони воно не отримує позитивних відгуків», – наголосив Б.Кременецький.


Директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів зазначив, що розглядає вступ України до НАТО як важливий елемент державотворення і реалізації національних інтересів України. «НАТО не є для нас основною метою, остаточною метою є все-таки розбудова держави України», – сказав І.Кучерів.


Він також зазначив, що для того, аби Україна стала повноцінним членом євроатлантичного товариства, держава повинна відповідати критеріям членства в НАТО. Вони включають наявність сильної, розвинутої демократії, функціонування ринкової економіки, відсутність суперечок із сусідніми країнами, цивільний контроль над силовими структурами, сумісність військових підрозділів з НАТО.

І.Кучерів також наголосив на тому, що Фонд «Демократичні ініціативи» як громадська організація й аналітичний центр ставить за мету досягти повної сумісності з європейськими і євроатлантичними аналітичними центрами. «Ми ставимо перед собою завдання повністю інтегруватися в євроатлантичний інтелектуальний простір», – підсумував І. Кучерів.


Директор безпекових програм Групи стратегічних та безпекових студій Ярослав Матійчик відзначив, що наразі українським військовим доводиться перебувати в авангарді державної політики євроатлантичної інтеграції. Хоча, за логікою речей, цю роль мала б відігравати сфера політична. «Відомо, що найбільших успіхів у досягненні відповідних показників готовності України до вступу до НАТО було набуто саме у військовій сфері. На цьому сходиться більшість українських експертів. Хоч як дивно, проте українські військові, попри чвари українських політиків, зуміли досягти неабияких успіхів як у розвитку взаємодії з НАТО, так і підготовці Збройних сил України до умов функціонування в межах Альянсу», – наголосив експерт.

Разом з тим, на думку Я.Матійчика, українська армія не може бути спокійною чи задоволеною успіхами у забезпеченні відповідності вимогам членства в НАТО, аж поки ці успіхи у військовій сфері не будуть так само схвально оцінені фахівцями з держав НАТО. «Думається, що українські військові свідомі того, що доводити свою готовність доведеться партнерам, які не сприйматимуть іншої готовності, крім як «на сто відсотків». Це важливо розуміти нам – українцям, які схильні до невиправданих заокруглень», – констатував Матійчик.

Експерт наголосив, що у військовій сфері залишається чимало питань, на які ще треба буде дати ствердну відповідь. Слушним зауваженням варто вважати те, що успіхи військової реформи не тотожні успіхам реформи сектору безпеки. З політичної точки зору, це те коло завершальних питань, яке мало б бути сформульовано у Плані дій щодо членства України в НАТО.