Архів / Архів "Ми у ЗМІ" / Радіо Свобода: Чи повторить Україна шлях Вишеградської четвірки до НАТО - Фонд «Демократичні ініціативи»

Радіо Свобода: Чи повторить Україна шлях Вишеградської четвірки до НАТО


Євген Солонина

 

Київ – 3 квітня у Франції та Німеччині розпочне роботу 60-й ювілейний саміт країн-членів НАТО. Напередодні цієї події на прес-конференції в УКРІНФОРМі на тему: "Країни Вишеградської четвірки в НАТО. А Україна?", організованій фондом "Демократичні ініціативи", посли Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини в Україні розповіли про свій досвід вступу до Північноатлантичного союзу. Що дало членство у НАТО країнам Східної Європи і які перспективи інтеграції до Північноатлантичного союзу має сьогодні Україна?


У 1991 році Польща, тодішня Чехо-Словаччина та Угорщина створили так звану Вишеградську трійку, щоб об’єднати свої зусилля у напрямку європейської інтеграції. 1993-го, після розпаду Чехо-Словаччини на дві окремі держави, Вишеградська група перетворилася на «четвірку». І от усі ці країни стали членами НАТО, а згодом і Євросоюзу.

Процеси, які відбувалися в угорському суспільстві 10 років тому, коли країна вступала до НАТО, багато в чому нагадують нинішню ситуацію в Україні, відзначає посол Угорщини в Україні Андраш Баршонь.

«Процес був дуже схожим, тому що коріння наших суспільств має багато спільного. І ви, і ми мали змогу працювати в умовах слабкої демократії до Другої світової війни та після неї, і визначитися, чого ми прагнемо, після 1990-х років», – порівнює посол Угорщини в Україні.

Польща на осмислення вступу до НАТО витратила десять років

По суті, країни Вишеградської четвірки за кілька років пройшли той розвиток, на який Західна Європа витратила десятиліття. В Угорщині відбувалася загальнонаціональна дискусія щодо наслідків членства в НАТО.

Подібний суспільний діалог тривав і в інших країнах. У Польші на осмислення необхідності військової інтеграції пішло близько десяти років: ще у 1991 році половина поляків сумнівалася доцільності вступу до НАТО.

Втім, Україні потрібна не лише дискусія, а й конкретні реформи у багатьох галузях, зазначає посол Чехії в Україні Ярослав Башта.

«Ми зрозуміли, що це нагода впоратися з баластом минулого. Свого часу у Чехії було 10 військових відомств, ми скоротили їх до трьох. Реформували і армію, і економіку, і законодавство. Армію скоротили втричі, але зробили її сучаснішою. Завдяки цьому бюджет збройних сил лишився такий самий», – ділиться чеським досвідом Ярослав Башта.

Безпека України – запорука безпеки Європи

Майбутній вступ України до НАТО – це набагато більше, ніж її власна безпека, говорить посол Словаччини в Україні Урбан Руснак.

«Чи повинна Україна йти в НАТО – це питання радше до українського суспільства. Я можу сказати лише за Словаччину. Ми зацікавлені у вступі України до альянсу. Зацікавлені, щоб наш найбільший сусід, який зараз не входить ні до НАТО, ні до ЄС, став передбачуваним, підвищив рівень свого добробуту, щоб ми розуміли, яким чином, на яку перспективу ухвалюватимуться рішення в цій країні», – каже Руснак.

Ні для кого не секрет, що український політикум роздирають суперечності щодо самого факту: вступати до НАТО чи ні. Проте, на думку посла Польщі в Україні Яцека Ключковського, насправді військовий союз не є вибором зовнішньополітичного курсу. Вступ до НАТО – це в першу чергу потужний стимул для внутрішнього розвитку держави.

«Можна для прикладу подивитися, як зростали іноземні інвестиції в Польщі після вступу до НАТО. Це були величезні цифри! Бо країна перейшла певну межу, втратила невизначеність, є захищеною на покоління. Тому й зростає інтерес інвесторів, збільшуються робочі місця», – нагадує польський посол.

Яцек Ключковський припускає, що вступ України до НАТО матиме не менш сприятливі наслідки для її економіки. Бо останнім часом інвестори ішли в Україну лише з короткотерміновими проектами, щоб звести ризик до мінімуму.

(Київ – Прага)