Коментарі / Думка експертів / Олексій Гарань / Свято зі сльозами на очах - Фонд «Демократичні ініціативи»

Свято зі сльозами на очах


Так песимістично оцінив  День  Конституції   науковий директор Школи політичної аналітики, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»  Олексій  Гарань, окресливши під час круглого столу «Чи стала Конституція України Основним законом?», основні  етапи становлення конституційно-правового поля в країні.

Експерт вважає, що Конституція, ухвалена  1996 року,  була вагомим  на той час  кроком  вперед.  «Вона була ухвалена  як результат компромісу  в парламенті між лівими і правими й компромісу   між  самим парламентом та президентом й робила  систему влади в Україні  більш збалансованою, ніж в Росії», –  зазначив політолог,  нагадавши, що тоді також надходили погрози від чинного  на той час президента Леоніда Кучми ухвалити Конституцію на референдумі. «Але це лише стимулювало народних обранців  знайти компроміс і виробити Закон у  стінах парламенту, – зауважив експерт.  – Натомість Росія ухвалила свій Закон  на референдумі,  в обхід парламенту,                       і ми бачимо, що вона  з великим перекосом підлаштована під президента».

Правильним кроком вважає Олексій Гарань і  Конституційну реформу 2004 року. «Щоб про неї не казали, але я вважаю, що це був крок в правильному напрямку, тому що він запроваджував європейську модель формування уряду», – переконаний експерт.  Серед позитивів цієї реформи він вважає  політичну відповідальність уряду перед парламентом і неспроможність президента знімати прем’єр-міністра в будь-який момент.

Скасування ж цієї реформи, на думку Олексія Гарная –  в неконституційний спосіб,  призвело до моделі, де роль парламенту у формуванні уряду зведена нанівець. «Нагадаю, сьогодні парламент  тільки затверджує прем’єр-міністра і все, – наголосив експерт. – Інша річ, що парламент може відправити уряд у відставку, але роль парламенту у формуванні уряду – мінімальна. Ще один негативний момент, який був у Конституції 1996 року і сьогодні до нього знов повернуто, це той, що президент може знімати прем’єр-міністра в будь-який  момент, не пояснюючи причин. Це не по-європейськи, але ми розуміємо, чому власне ми повернулись до цієї моделі».

Не виправить ситуації, вважає експерт, й Конституційна асамблея, на яку начебто було покладено роль поводиря, який виведе  з конституційної кризи.

 «Політтехнологи Януковича придумали термін «Конституційна асамблея», втілили його в простір, а  ми всі повторюємо його, і чим більше повторюємо, тим більше легалізуємо в громадській думці, – пояснює свою точку зору політолог. – Конституційна асамблея  – це орган, який обирається виборцями для того, щоб написати Конституцію, яка вже потім буде затверджена парламентом, на референдумі. У нас же Конституційна асамблея сформована указом  Президента». 

Олексій Гарань зауважив, що хоч в новому проекті змін до Конституції й з’являються  положення, які посилюють роль парламенту, зокрема, відновлюється право парламенту призначати і звільняти міністрів, але все одно йдеться не про формування уряду  парламентом на підставі коаліційних домовленостей, а про  внесення  кандидатур міністрів президентом, а парламент й надалі  схвалюватиме їх або ні.

Тобто насправді ініціатива знову залишається за президентом, констатував Олексій Гарань, а Конституційна асамблея використовуватиметься таким собі прикриттям для реалізації накреслених цілей чинної влади.

Маніпуляцією вважає політолог і прийняття законів на референдумі. «Прийняття законів на референдумі в обхід парламенту, скасування законів, прийнятих парламентом, на референдумі, я думаю, це прямий шлях до диктатури», – наголосив Олексій Гарань. Такий підхід є прямою узурпацією влади, підсумував політолог.