Олексій Гарань: Революція ще не завершена!


Події кінця 2013 – початку 2014 року доцільно вважати мирним протестом, який переріс у повстання.  Такою є думка професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексія Гараня, який під час  круглого столу, присвяченому Річниці Майдану, поділився своїми оцінками того, чим був і залишається для України Євромайдан і чи досяг він своїх цілей.

«Я думаю, що це був мирний протест, який переріс у повстання, – наголосив політолог. – Причому мирний протест не виключає того,  що ми можемо охарактеризувати його як політичну революцію, тому що вона все ж усунула диктаторський режим. Але очевидно й те, що  не відбулося соціальної революції, яка б призвела до докорінних змін у соціальному фундаменті».

Професор зауважив, що його  дратує полеміка, буцімто нічого не змінилося після Майдану. «Змінилося, дуже багато змінилося, – запевняє Олексій Гарань. – В тому числі і те, що на центральних каналах ми можемо критикувати владу, причому як президента, так і прем’єра. Повернулася конституційна реформа – одна з головних вимог Євромайдану. Ми отримали більш збалансовану систему з розподілом влади, де жодна сила, як ми бачимо за результатами виборів, не може претендувати на монополію влади. Зцементувалася українська політична нація. І ще багато чого іншого…»

Політолог заносить у позитиву Майдану  й те, що люди полишили традиційну дискусію, хто якою мовою розмовляє, до якої церкви ходить, а запрацював єдиний  критерій належності до української політичної нації: що ти зробив для України, чи ти за українську незалежність і територіальну цілісність.

Серед незробленого теж багато, каже експерт. Це – і  боротьба з корупцією, і  затвердження верховенства права, і запровадження люстрації, яка тільки починається й невідомо як піде далі… «В цьому сенсі революція ще незавершена!», – наголошує Олексій Гарань.

Але зрозуміло одне, що цей Майдан перевершив  усі попередні, які були здебільшого  романтичні і малопродуктивні. Цей Майдан – складний, вважає політолог, бо  головною його відмінністю є те, що країна заплатила життям людей. «Це той критерій, який ми завжди пред’являтимемо нашим політикам, – пояснює свою думку Олексій Гарань. –  Ми постійно запитуватимемо їх: «Чи за це загинули люди на Майдані і гинуть в АТО, щоб ви робили те або те?». Це буде той моральний критерій, який  ми  маємо постійно виставляти політикам».

Ще одна принципова відмінність, вважає політолог, та, що Майдан’2013–14 був значно ширшим за географічним обсягом, а також вийшов за традиційний ареал націонал-демократії чи «помаранчевий» ареал. Несхожість полягає  й у тому, що не було в Євромайдану месії, вождя, одноосібного лідера. Це, на думку політолога, – позитив. «І хоча під час Майдану постійно говорилося: «Дайте нам лідера!», а західні політики та журналісти запитували: «Де ваш лідер?»»,  насправді це було дуже добре, що лідер у нас був колективний, – стверджує Олексій Гарань. – Добре, що українці перебороли оцю віру в месію… Пам’ятаєте, у нас був Ющенко, а потім Тимошенко, а потім половина України вірила в міцного господарника. Вибори Порошенка теж показали, що українці дали йому перевагу в першому турі, але нема ставлення до нього як до месії.  Тобто, ми це перебороли і  зараз ставимо вимоги до цієї влади».

Політолог називає негативним той факт, що після Євромайдану громадські активісти не об’єдналися в єдину силу, а виявилися розпорошеними і пішли за різними списками у парламент. Помилкою було й те, що де-факто відразу після повалення Януковича громадське Всеукраїнське об’єднання «Майдан» фактично перестало працювати. «Я вважаю, що це була помилка, – відзначає Олексій Гарань як палкий активіст Майдану. – Адже  ми збирались поступово йти по країні, створювати обласні організації «Майдану», сподівались, це буде щось на зразок руху «Солідарності»… Тобто приціл був на роботу, яка мала би тривати ще рік. А тут –  падіння режиму. І відбулося те, що я вважаю  помилкою. Далі «Майдан» не працював, а  ті сили, які в нього були, одразу пішли на вибори, кожний своєю дорогою», – завважив професор політології.