Аналітика – в тренді!


15-16 вересня відбувся семінар «Зміцнення українських аналітичних центрів: розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці з партнерами в Європейському Союзі»  для представників аналітичних центрів України, під час якого учасники отримали рекомендації  фахівців, як  готувати  аналітичні матеріали, які були б практичні та цікаві їхнім європейським колегам,   ефективно співпрацювати з аналітичними інституціями в ЄС, комунікувати й пропонувати свої продукти на європейський аналітичний простір, зокрема й  Німеччину. Семінар організовано  Інститутом європейської політики (Берлін, Німеччина) та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

«Проект, над яким  працює Інститут європейської політики, а   також  цей семінар  створені  для того,  щоб підвищити рівень обізнаності між аналітичними центрами України та Німеччини,   обмінятися знаннями та думками з  приводу того, як писати різноманітні аналітичні матеріали,    щоб покращити адвокаційну  роботу своїх центрів,  підвищити  здібності у сфері фандрейзингу  та публічних відносин», – відкрила семінар Катрін Бьотгер, заступник директора Інституту європейської політики (Німеччина).

«Аналітичні центри в Україні виконують дещо відмінну роль  від аналітичних центрів  у стабільних країнах, де немає революційних потрясінь, – висловила свою думку  Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні  ініціатив». –  Сьогодні ми спостерігаємо унікальну ситуацію зі взаємодії аналітичних центрів із владою, чого не було раніше. Коли відбуваються колосальні трансформації у всіх  сферах життя  –  потрібен мозок, розробки, плани, аналітика. Все це дуже затребуване сьогодні!».

Однак сучасним українським аналітичним центрам бракує певних навичок, зауважила Ірина Бекешкіна. Наприклад, давати  стислу й конкретну продукцію,   працювати саме на замовника. Крім того, важливо навчитися виконувати й адвокаційну функцію,  не тільки писати аналітичні записки, а й вміти співпрацювати зі ЗМІ, з громадськими організаціями, організаціями дії. «Аналітичний центр в наших умовах має бути «думаючим танком», який прокладає дорогу в майбутнє, – каже Ірина Бекешкіна. – А відтак нам потрібна співпраця з кращими європейським аналітичними центрам, які можуть навчити нас працювати якісніше, адже мають у цій сфері більший досвід».

Науковий співробітник Інституту європейської політики (Німеччина) Людмила Мельник представила результати опитування, проведеного серед провідних німецьких аналітичних центрів, котрі тісно співпрацюють з українськими колегами. Вона запропонувала українським колегам подивитися на себе очима експертів німецьких аналітичних організацій.  «Одразу впадають в око проблеми  в комунікаційній сфері, – каже Людмила Мельник.  –  Комунікація в Україні недооцінюється. Німецькі експерти звернули увагу, наприклад,  на те,  що в Україні допустиме довільне оформлення електронних листів, ігноруються іноді й самі відповіді на листи. Але електронний лист – це своєрідний договір в Німеччині. Якщо ви домовились про щось з партнером через листування, то це вже документ».

Є питання і до написання аналітичних текстів. Забагато власної позиції, мало аналізу.  У своїй промові експерт має показати факти і аналіз, а не окремі тези і висновки. Проглядає істотна відмінність і у поглядах на те, що таке класичний аналітичний центр.  У Німеччині під аналітичним центром насамперед вважають науку, а не адвокацію. Не вистачає німецьким аналітикам і таких тем про Україну, як  аналізів  соціальної сфери –  як виглядає система освіти, система охорони здоровʼя, бракує аналітичного матеріалу про  внутрішню політику, аналізу  імплементації міжнародних договорів.

«Інтерес до України набрав іншої якості, – зазначила Людмила Мельник. –  Україною починають  цікавитися більш детально, чого раніше  не було. І очікують, що українські  експерти почнуть надавати цю інформацію».

Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна представила результати опитування українських аналітичних центрів, які розкривають проблему інституційної та аналітичної спроможності think tanks в Україні, наявні проблеми та перспективи співпраці із аналітичними центрами в країнах ЄС, сфери інтересів для тісного партнерства, з точки зору українських експертів.

На думку представників українських аналітичних центрів,   аналітичний центр  – це організація, яка робить аналітику і здійснює вплив на ухвалення рішень; співпраця з аналітичними європейськими центрами не є системною, а здійснюється в рамках окремих проектів. Не збіглася думка й щодо тем, які цікавлять європейських колег. На думку українських експертів, закордонних  партнерів цікавлять продукти, які  повʼязані з політичними  моментами, формуванням внутрішніх політик, зовнішніх політик,  дещо менше економіка, і дуже мало - соціальна та культурна сфери. Марія Золкіна наголосила, що розібратися, чому такі відмінності виявилися в паралельних опитуваннях, учасники семінару  намагатимуться в процесі тренінгу.

Про роботу з різними споживачами продукції think tanks та інші секрети успішної адвокації на загальноєвропейському рівні  розповіли   Тарас Качка, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження»,

а також  Олена Пристайко, виконавчий директор Офісу зв'язку українських аналітичних центрів у Брюсселі.

 «Семінар був дуже цікавим, особливо коли порівнювали стилі роботи українських і німецьких аналітичних центрів, – написала на своїй сторінці у ФБ учасниця семінару  Ірина Федець (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій). – Представники німецького аналітичного сектору відмічають порівняно більшу емоційність і суб'єктивність в коментарях українських експертів, тоді як в Німеччині на першому місці йдуть факти, цифри, а тоді вже власні висновки. Панельних дискусій в Україні справді бракує, тоді як в Німеччині це невід'ємна частина аналітичної роботи. Зате в Україні частіше проводять прес-конференції. Також німецькі колеги не розуміють, чому українські аналітики деколи ігнорують електронні листи і на них не відповідають, а також чому в нас організовують заходи високого рівня за тиждень-два, а не за кілька місяців вперед».

Під час  семінару учасники  також мали змогу обрати  теми для написання Policy Paper. Після розгляду тем буде відібрано чотири учасники, які візьмуть участь у написанні Policy Paper українською мовою, котрі супроводжуватимуться рецензуванням (peer review) і будуть перекладені німецькою мовою та опубліковані на сайтах Інституту європейської політики (Берлін, Німеччина) й Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.