Події / Бізнес має активніше втручатися в реформування освіти - Фонд «Демократичні ініціативи»

Бізнес має активніше втручатися в реформування освіти


   У Києві відбувся круглий стіл «Вимоги бізнесу до продукту освіти», під час якого презентували результати експертного опитування проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Фондом соціальної ринкової економіки Людвіга Ерхарда.  В роботі круглого столу взяли участь представники громадських організацій та експертних установ, депутати Верховної Ради,  керівники вищих навчальних закладів та підприємств.  Учасники обговорили можливості українського ринку праці й вимоги  роботодавців до молодих фахівців, наявні у процесі прийняття на роботу випускників ВНЗів, потребу додаткового навчання випускників ВНЗів та співпраці  бізнесу й ВНЗ України.

     За словами Олега Лиховида, голови ради Фонду соціальної ринкової економіки Людвіга Ерхарда всього в опитуванні взяли участь понад 170 підприємств різних форм власності та понад 3 тисяч батьків та студентів. «Загалом результати опитування продемонстрували недостатню інтегрованість освіти у виробництво, – зазначив Олег Лиховид. – Водночас ми сподіваємося, що проведені опитування та вироблені рекомендації стануть добрим матеріалом для реформування освітньої галузі».

Презентувала результати дослідження  Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

 «Головний висновок,   коли ми запитували  у батьків та студентів  про основні вади сучасної освіти, це той, що освіта не відповідає потребам ринку,  – каже соціолог.   Маємо парадоксальну ситуацію – є  велика кількість безробітних серед випускників, водночас, більшість роботодавців кажуть, що важко знайти працівника, який відповідав би вимогам роботи, на яку він наймається».  За словами Ірини Бекешкіної,   ці речі не дивні, вони характеризують стан сучасної освіти й тому саме реформування системи підготовки спеціалістів для роботи на ринку має стати  основою реформування вищої освіти загалом.  На думку соціолога,  запровадження ЗНО для перевірки знань після закінчення вишу, очевидно, не врятує ситуацію, й тому треба активніше долучати представників бізнесу до трансформацій в освіті. Ірина Бекешкіна переконана, що досить часто викладацький склад не завжди орієнтуються, як змінюються вимоги до професії. «Як може викладач-соціолог навчити студентів соціологічним опитуванням, якщо він ніколи їх не проводив, – наводить приклад експерт. – Від втручання бізнесу в якість освіти залежить і майбутнє нашої економіки, адже її просувають вперед фахівці, а зміст сучасної освіти дуже далекий від вимог сучасної економіки. Якщо не буде тиску  бізнесу  на систему освіти, нічого не зміниться», – вважає Ірина Бекешкіна.

 Лілія Гриневич, Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти вважає, що в Україні є  багаторічна проблема,  коли система освіти живе своїм життям, а ринок праці своїм. Законодавці зараз роблять  серйозні кроки, щоб  система освіти  відповідала вимогам ринку праці, але це можливо, стверджує Гриневич, коли у нас буде зустрічний рух системи освіти й ринку праці. В новому Законі про вищу освіту депутати зробили перші кроки для їхнього зближення.  Один із перших постулатів реформи –  стандарти освіти мають базуватися на професійних стандартах, водночас, за словами народного депутата, із багатьох спеціальностях освітяни не мають вимог до професійних стандартів,що  вже є проблемою підприємств та галузей. «Коли  виші не мають професійних стандартів або коли їх формують теоретики, то очевидно ці стандарти будуть хибувати непрактичністю або відсталістю», - вважає Лілія Гриневич. Як приклад, вона навела досвід  Великої Британії, в якій  професійні стандарти в системі освіти оновлюються щодва роки.  Депутат закликала представників підприємств  долучитися до розробки нових стандартів у вищій освіті.

  Крім цього, стимулом для кращого адаптування освіти до потреб ринку може стати критерій оцінювання роботи вишів за кількістю працевлаштованих за фахом випускників.  «Освітяни не люблять цього критерію й посилаються на нерозвинутість ринку праці, який не може поглинути працівників. Я вважаю, що це сумнівна теза, й працевлаштування має бути одним із базових критеріїв, адже це додає їм додаткової мотивації йти назустріч роботодавцю»,  – переконана Лілія Григорович.

    

 

 

 

 

 

  (фото Григорович)