Експерти реформ – владі


Представники Реанімаційного Пакету Реформ   14 березня 2016 року оприлюднили «План дій для подолання урядово-парламентської кризи»,  що містить рекомендації,  які  уряд та парламент мали би реалізувати  без огляду на те, який  персональний склад   інституцій може утворитися найближчим часом.

Як наголосив виконавчий директор МФ «Відродження» Євген  Бистрицький, цей документ може слугувати  основою публічного обговорення, як подолати кризу  в державі і продовжувати реформаторські дії. Він   нагадав, що місяць тому  експерти від аналітичних центрів і громадських організацій  вже оприлюднювали  заяву  щодо першочергових кроків подолання  кризи влади. Але за цей місяць кулуарних спроб переговорів криза  ще чіткіше набула рис урядово-парламентської.

Відтак, експерти  реформ наголосили,  що ідея подолати цю кризу шляхом дострокових парламентських виборів містить чисельні ризики. По-перше, немає відповідного виборчого законодавства, який би  забезпечив обрання адекватних представників населення до парламенту; по-друге, існують   загрози  уповільнення реформ, фінансово-економічних ризиків, дефолту,  інфляції, а по-третє, є велика ймовірність  втрати міжнародного авторитету України.

Євген Бистрицький відзначив, що сценарій, який пропонують експерти,  – це сценарій призначення технократичного  уряду.  «При такому уряді парламент матиме змогу разом з Кабінетом міністрів виробляти публічні політики подолання реформ, – каже виконавчий директор МФ «Відродження» . – І якщо цей план дій буде ухвалено парламентом і урядом, то експерти готові  будуть продовжити співпрацю з гілками вдали, для того щоб допомагати   в імплементації реформ».

Заступник голови правління ЦППР і експерт у сфері  реформи державного управління Віктор Тимощук зауважив, що ще на етапі  формування технократичного уряду треба виконати кілька принципових умов: уряд має призначатися особою, готовою з першого дня виробляти і впроваджувати конкретні  заходи реформування країни у секторах своєї відповідальності;   у новому уряді мають бути  дві окремі посади віце-прем’єр-міністрів: з адміністративної реформи та  євроінтеграції; третя  головна вимога до  кандидатів-членів уряду  – чітке розмежування влади і бізнесу.

Окрім цього, як відзначив Віктор Тимощук, ще до  формування уряду мають відбутися зміни в законах  про Кабінет міністрів та про центральні органи виконавчої влади.  «Міністерства мають зосереджуватися  винятково на формуванні політики, – каже експерт, від них мають бути забрані всі поточні й адміністративні  функції.  Треба надати  можливість міністрам формувати свої політичні кабінети і апарати на  рівні заступників міністра. Саме міністр має собі добирати заступників, а не отримувати їх від парламенту чи прем’єр-міністра», – пояснив Віктор Тимощук.

Головним завданням  на даному етапі  експерти називають  унеможливлення корупції. Пріоритетом технократичного уряду  мають стати приватизація та  реформа  управління державною власності, яка на сьогодні є основним джерелом політичної корупції.  Про це сказав  виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.  Зосередивши свою увагу на провадженні економічних реформ,  експерт радить уряду діяти в таких напрямах   –  обмежити політичний вплив на керівництво державними та комунальними підприємствами;  знизити  роль держави в перерозподілі економічних доходів;   запровадити  програму перегляду державних витрат;  завершити  податкову  реформу  до червня цього року, з тим щоб наступного року почати її втілювати;   усунути  проблемні  місця в інвестиційному кліматі й запропонувати найкращі умови для  створення бізнесу; здійснити пенсійну  реформу, зокрема  запровадити  накопичувальний компонент  пенсійної системи;  розширити співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями.

Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерів  Ірина Бекешкіна як соціолог переконана, що саме тиск на парламент  і  майбутній уряд  з усіх боків –  громадянського суспільства,  західних  партнерів і  новітніх реформаторів  самої  влади – може дати результат у подоланні парламентсько-урядової кризи, бо такі прецеденти в країні були.  «Україна часто опиняється у точці біфуркації, коли ситуація може піти по-різному,  – пояснює експертка. – Останнім часом було таких три точки біфуркації. Перша,  коли  Янукович  і команда намагались викрасти в України Європу. На жаль,  тоді політики, в тому числі і євроорієнтовані, нічого не змогли зробити.  Тоді суспільство об’єдналось і відвоювало можливість іти у європейському напрямі. Друга – коли Росія ввела свої війська. Доки розвалена армія  і слабке управління  держави збиралося силами, знову постало суспільство –  добровольці та волонтери врятували  Україну. Зараз  настав такий самий етап і  суспільству треба  брати справу у свої руки». Ірина Бекешкіна переконана, що   саме активна частина суспільства, яка в повен голос  дала про себе знати на Майдані, повинна об’єднуватись і «штовхати» Україну в напрямі європейської інтеграції, реалізації усіх потрібних  реформ, боротьби з корупцією.

Деталізував пропозиції щодо подолання корупції, які записані у Плані дій, голова Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран.

Ті  антикорупційні закони, які були ухвалені  після Революції Гідності, мають нарешті   бути реалізовані, наголосив він. Насамперед мають   запрацювати Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції, Державне бюро розслідувань.

«Якщо ми ухвалимо закон про електронне декларування статків чиновників та нарешті сформуємо Національне агентство з питань запобігання корупції,  то у нас є прекрасні шанси  повернутись  у «грузинський пакет» з візової лібералізації, а отже, вже влітку  цього року ми зможемо їздити в Європу без віз», – переконаний Віктор Таран. Експерт наголосив, що президент, уряд та громадськість задля цього зробили все, на  сьогодні політична відповідальність за ухвалення цього  закону лежить над лідерах п’яти депутатських фракцій. «Тому  якщо цього не буде зроблено, ми можемо чітко сказати, що відповідальність  за це персонально несуть – Луценко, Тимошенко, Березюк,  Бурбак та  Ляшко», – констатував Віктор Таран.

Експерт групи РПР Михайло Жернаков відзначив, що зміни до Конституції в частині  правосуддя обов’язково повинні супроводжуватися усіма необхідними для реформи сектору юстиції імплементаційними законами.

«Потрібно не  тільки надати максимальну незалежність судовій владі, а й створити умови для оновлення суддівського корпусу, – розповідає експерт. – Зокрема через конкурсні механізми, оцінювання суддів. Суддя має довести законність походження свого майна. Так громадськість отримає ефективні механізми контролю за доброчесністю суддів, а доброчесний суддя –  гарантії незалежності. Політичні органи будуть повністю усунуті від вирішення питань кар’єри судді».

Михайло Жернаков наголосив і на необхідності спрощення судової системи, відмови від подвійної касації вищих спеціалізованих судів, які не викликають жодної  довіри, і створенні нового Верховного Суду як єдиної  касаційної  інстанції, яка переглядатиме судові рішення у найважливіших випадках. 

Слід запровадити конкурси на посади Генерального прокурора і суддів Конституційного Суду,  а в щодо  реформування адвокатури –  забезпечити конкурсний доступ до правничої професії й вільний вибір адвокатської асоціації.

«Всі ці речі мають відкрито обговорюватися з суспільством,  – каже експерт, – і ще до того, як будуть поставлені на голосування».

 Голова правління МФ «Відродження» Олександр Сушко відзначив те, що донорські організації, які  підтримують різноманітні ініціативи, спрямовані на реформи,  хотіли би активніше виявляти допомогу, але політичні чинники виставляють певні обмежувачі, які суттєво стримують цю роботу.

«Ми бачимо спільний інтерес реформістів у владі, лідерів громадянського, а також тих донорів, які підтримують реформи, – каже Олександр Сушко,  – але  з цілою сукупністю цих ініціатив ми знаходимось перед певним викликом, тому що не можемо автоматично підтримувати ті чи інші напрями без підтвердженого запиту з боку виконавчої влади».  Олександр Сушко наголосив на тому, що донорська підтримка реформам  певним чином є загроженою на сьогодні,  тому що неможливо їй дати хід, допоки немає ясності  з урядом, який створював би  хоча б мінімальний горизонт планування  діяльності.

Підсумовуючи, голова правління МФ «Відродження» наголосив, що експерти закликають не камуфлювати проблему, а всерйоз створити такий формат взаємодії уряду, парламенту, президента,  громадянського суспільства,  який би дав хоча б річну перспективу ясного політичного курсу.