Події / Європейські прагнення українців зростають - Фонд «Демократичні ініціативи»

Європейські прагнення українців зростають


Після Євромайдану Україна остаточно обрала свій зовнішньополітичний напрям. Цей напрям – євроінтеграція. Щоб оцінити,  чи є прогрес в держави у її поступі до Європи, а також як зростає підтримка євроінтеграції у суспільстві, соціологи й аналітики час від часу провадять дослідження, аналізують кроки влади, зроблені в цьому напрямі. Цього разу  в обговоренні теми за   круглим столом «Як українці розуміють євроінтеграцію: очікування  та настрої суспільства»  взяли участь і політики.

Насамперед директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна оприлюднила нові дані соцопитування.

 «Українці вважають, що найбільше приєднанню України до Європейського Союзу заважає корупція та повільний темп реформ, – відзначила соціолог. –  Зокрема на недостатній економічний розвиток України вказують 41% громадян і  низький рівень життя населення – 36%».  

Окрім того, 27% населення вважає, що на заваді євроінтеграції України стоїть агресія Росії і воєнні дії на Донбасі, 22% називають перешкодою позицію західних держав-членів, які не прагнуть бачити Україну членом ЄС, 20% українців вважають, що на шляху до ЄС стоять проблеми з демократією та правами людини в Україні.

У свою чергу, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марія Золкіна повідомила, що запровадження безвізового режиму важливо для 57% українців.

За її словами, такої позиції дотримується абсолютна більшість жителів західного (80%) і центрального (64%) регіонів. На півдні кількість противників і прибічників безвізового режиму приблизно на однаковому рівні. На сході і Донбасі важливим безвізовий режим вважає лише 39 відсотків місцевих жителів.

Марія Золкіна зауважила, що основними перевагами від членства в Євросоюзі українці вважають можливість вільного пересування, підвищення рівня життя людей, вільний доступ молоді до навчання в університетах держав-членів ЄС. Кожне четвертий українець вважає, що членство в ЄС сприятиме проведенню внутрішніх реформ в Україні.

Основними негативними наслідками від членства в ЄС можуть бути: еміграція українців за кордон, погіршення відносин з Росією. Також існують побоювання, що це призведе до підвищення рівня безробіття, втрати російських ринків. За словами аналітика, щодо уявлень про можливі негативні наслідки  приєднання до ЄС, то тут мають місце регіональні відмінності. Зокрема, погіршення відносин з Росією найбільше побоюються на Донбасі – 33% та Півдні – 35%, на Сході – 38%, тоді як на Заході цього очікують лише 19% і в Центрі – 22% жителів регіону. Страх, що підвищиться рівень безробіття, найбільш поширений серед жителів на Сході, найменше – на Заході.

Значущість запровадження безвізового режиму  для України високо оцінює 57% українців. «Такої позиції дотримується абсолютна більшість жителів  Західного – 80% – і Центрального –64% – макрорегіонів», – зазначила Марія Золкіна.  Окрім того, за словами аналітика, якби безвізовий режим з ЄС запровадили б уже 2016 року, то скористатися ним і поїхати до країн Шенгенської зони воліли б від  18% серед жителів Донбасу до 45% мешканців Заходу. «Основною метою, з якою  жителі будь-якого макрорегіону готові були б поїхати до країн Шенгенської  зони, є туризм», – резюмувала Марія Золкіна.

Керівник ГО «Європа без бар'єрів» Ірина Сушко наголосила на тому, що Україна має зробити все можливе, щоб отримати безвізовий режим у 2016-му, бо у 2017 році такої можливості може не бути.

«Якщо цього року ми не отримаємо безвізовий режим, наступного 2017 року такої можливості взагалі може і не бути. На фоні зростаючої загалом міграційної кризи в ЄС, на фоні постійних дебатів усередині самого ЄС стосовно того, що відбувається з Шенгенською зоною загалом», – зазначила Ірина Сушко.

За її словами, сьогодні потрібно сконцентруватися всім, хто ухвалює рішення стосовно  безвізового  режиму, а це не лише парламент, а й Президент.

«Без належного тиску з Банкової, без ефективної роботи уряду, нам не досягнути безвізового режиму. Хоча я особисто вірю, що ми отримаємо безвізовий режим вже цього року», – наголосила експерт, запропонувавши здійснити такі кроки: перший – завершити формування керівного складу Національної агенції з питань протидії корупції та ввести в дію роботу цієї інституції в першому кварталі 2016 року; другий – забезпечити повернення в українське законодавство стандартів ЄС щодо електронного декларування статків посадових осіб, що ще нещодавно були частиною вітчизняного права, але минулого тижня були у скандальний спосіб спотворені парламентарями.

З огляду на це, «Європа без бар'єрів» звернулася до Президента України із закликом скористатися правом вето щодо закону №3755 та надати в рамках процедури пропозиції, врахування яких забезпечить відповідність Закону раніше чинним стандартам. А парламент, у свою чергу, повинен розглянути вказані поправки як невідкладні. 

Коментуючи дані громадської думки, політичний аналітик Інститут Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач відзначив, що прикметним є те, що нарешті більшість громадян розглядає  євроінтеграцію   не як загрозу, а  як нові можливості. Однак такі речі, як  пересування людей через кордон   чи  можливість  для молоді мати доступ  до навчання  є все ж  утилітарними потребами. Набагато менше людей   зазначають, що процес  європейської інтеграції потрібно використовувати для внутрішньої  модернізації самої України,  підвищення інституційних спроможностей органів  влади і держави.

«Лише  21% опитаних серед переваг України від членства в ЄС  назвали  посилення безпеки та обороноздатності країни, – каже експерт. –  І хоч ця перевага – не лідер списку, значимо те, що вона не є  аутсайдером. Звісно, ЄС не асоціюється у  громадській думці   з безпекою  та обороноздатністю, але коли  вже майже кожен пʼятий розцінює це як додаткову вартість  до всіх інших переваг, це вже істотне зрушення».

На наших очах відбувається й трансформація особистої й національної ідентичності, наголошує Володимир Горбач. Те, що більшість українців вважає себе європейцями в культурно-політичному сенсі, – яскраве підтвердження тому.

Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко висловила впевненість, що Україна виконає свої законодавчі зобов'язання і отримає цього року безвізовий режим.

«Я вірю, ми докладемо всіх зусиль і виконаємо наші зобов'язання. Ключове питання наразі – це повернення до електронного декларування та початок роботи Національного агентства запобігання корупції. Яким ми зараз підемо шляхом - чи внесенням змін до закону про електронне декларування, який ми направимо до наших партнерів з ЄС, щоб вони дали конкретні зауваження - що саме має бути негайно виправлено, чи буде якийсь інший сценарій, тобто новий закон, я наразі не знаю»,– зауважила Геращенко.

За її словами, Комітет з питань європейської інтеграції звернувся до своїх європейських партнерів з Європарламенту з проханням надати інформацію та приклади – як відбувається електронне декларування в країнах Євросоюзу. У цьому контексті Геращенко зазначила, що в ЄС немає спільної концепції, тобто в усіх країнах декларування існує, але є своя специфіка, і вона віддається на відкуп національному законодавству.

Голова Комітету повідомила, що в країнах ЄС існують і кримінальна, і адміністративна відповідальність за неточність декларацій. «Однак насправді в багатьох європейських країнах існує традиція політичної відповідальності, в Україні ж, на жаль, такої традиції немає», – зауважила вона. 

Політик  акцентувала увагу на необхідності того, щоб запрацювало Національне агентство із запобігання корупції. Голова Комітету наголосила на відповідальності тих людей, яких «силоміць в це агентство ніхто не тягнув, люди самі заповнили анкети, сказали, що хочуть там працювати і пройшли важкий конкурс». Вона наголосила, що навіть якщо буде прийнятий закон про електронне декларування вже 15 березня, агентство не зможе запрацювати, бо там немає людей, і тому «хотілось би підняти  питання відповідальності, бо у нас дуже багато борців з корупцією в Україні, кожен другий з цим бореться, а відповідальних політиків все менше і менше».

Ірина Геращенко також повідомила, що сьогодні український парламент має зробити ще кілька важливих кроків – прийняти у другому читанні два законопроекти стосовно наших зобов'язань у міграційній сфері, це стосується документів, які підтверджують громадянство України (законопроект 3224), та законопроект щодо вдосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянства (законопроект 3159).  Вона спрогнозувала, що ці два законопроекти, які необхідні  для скасування віз, будуть ухвалені на сесійному тижні у березні, який розпочнеться 15 березня.

«А ще, – повідомила Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, –  в уряді треба терміново створити інституцію, що займалася б експертизою законодавства на предмет відповідності європейським стандартам. Так само має бути створене бюро перекладів європейських директив і українського законодавства».

Вона зауважила, що сьогодні кожен міністр може прийти і сказати, що відповідний законопроект повністю відповідає всім європейським директивам.

«Потім приходить депутат і повідомляє, що він спілкувався з європейськими депутатами і цей закон не відповідає європейським директивам. Кожен експерт дає свою трактовку, і це ненормально в умовах, коли євроінтеграція стала частиною внутрішньої політики України, а у нас немає жодної структури, яка б робила експертизу законодавства на адаптацію до європейських стандартів», – підсумувала Ірина  Геращенко.

За матеріалами УКРІНФРМу та «Демініціатив»