Навколопартійні дебати у Львівському Національному університеті


    7 квітня у  Львівському Національному університеті  ім. Івана Франка відбулись дебати  «Внутрішньопартійна дисципліна: диктатура вождів чи демократична практика?», які організував та провів  Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Захід відбувся в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів», яку реалізує  Міжнародний Фонд «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку (SIDA).

 Це вже другі дебати у студентському середовищі, що їх проводять  інтерни-аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Раніше студенти Маріупольського університету дискутували щодо проблеми вступу України до НАТО. Львівський університетський дискусійний майданчик був присвячений  питанням партійної дисципліни.

Яку роль дисципліні партійців надають різні українські політичні партії і наскільки прийнятне запровадження «імперативного мандата» на місцях? Чи  можна коригувати виборчий список після виборів  і як різне трактування Конституції дозволяє позбавляти депутатських мандатів? Ці та інші теми партійної дисципліни  стали предметом дискусії серед студентів та аспірантів Львівського університету.

 

За класичними правилами  дебатів основні учасники (спікери) повинні мати відмінні точки зору. Саме на цьому наголосив модератор дебатів, прес-секретар «Демініціатив» Юрій Горбань.  Водночас, балансу досягти було складно, адже надто неоднозначними були останні законодавчі ініціативи.      

Так, на думку основного доповідача дебатів, аспіранта ЛНУ Андрія Сухарини, законодавчі ініціативи відкривають прямий шлях до партійної диктатури. Але застосовуються «санкції» достатньо вибірково. У деяких парламентських фракціях окремі депутати голосують асинхронно з рішенням керівних органів, але їх не виключали з фракції.

«Незважаючи на те, що відсоток асинхронного голосування окремих депутатів є дуже високим (за даними моніторингу громадянської мережі «ОПОРИ» в БПП він може сягати навіть 80%), жодних санкцій щодо таких депутатів партії не застосовують, – каже Андрій Сухарина. – Прецеденти, коли депутатів виключали із фракції, стосувалися лише тих питань, які важливі для партійних босів. Скажімо, зміни до Конституції, децентралізації, так званого особливого статусу Донбасу. Як приклад, із «Самопомочі» виключили п’ятьох депутатів,  які проголосували  за запропонований президентом проект всупереч позиції керівників партії голосувати проти».  На думку експерта, обидві  ініціативи – і щодо коригування партійного списку у Верховну Раду уже після оголошення офіційних результатів виборів  і щодо встановлення імперативного мандату на місцях – апріорі диктаторські.  

Інакшої позиції дотримується Тарас Черна, активіст ГО «Територія вільних людей», аспірант Національного Університету «Львівська Політехніка».

 Партія як структура формується задля державотворення, вважає молодий громадський активіст.  ЇЇ основна мета – ухвалювати  закони і працювати на добробут громадян, каже він. «Якщо партія не має ніякої ідеї, вона не може функціонувати належним чином. І коли є справді  чітка  ідеологія в тій чи іншій політичній структурі, коли всі дотримуються усталеного статуту,  це  лише питання дотримання внутрішньо партійної дисципліни. Інша річ,  це не має бути  диктатурою  вождів чи тому подібне.  Тому  коли є  розбіжності під час голосування,  це  нормально. Це має тривати на рівні  обговорення,  дискусій… Водночас під час голосування треба доходити вже  спільного рішення», – акцентував   Тарас Черна.

Олександра Чоловська, прес-секретар Львівського осередку Комітету виборців України, студентка ЛНУ ім. Івана Франка зосередила свою увагу на проблемах  місцевих  Рад. 

На її думку, в законі про місцеві вибори, за яким проходили місцеві вибори 25 жовтня 2015 року, є норма про те, що політична партія має право відкликати свого місцевого депутата рішенням осередку партії. Крім того, право відкликати депутата місцевих рад має і безпосередньо сама місцева рада.  Олександра навела приклад  з попередніх виборів. «У Львівській області  політична партія висунула кандидата за списком  в одному із округів, а   через деякий час ухвалила  рішення про скасування висування його. Вже тоді порушувалось  питання про те, наскільки демократичними були рішення цієї політичної партії.  Не упевнена, що   це  диктатура вождів, але це  було  негативним дзвіночком», -  переконана  Олександра Чоловська. 

 Громадський активіст, аспірант-політолог ЛНУ ім. Івана Франка Андрій Ткачук  навів приклади із  міжнародного досвіду партійного будівництва. 

За його словами, імперативний мандат існує в таких країнах, як Китайська Народна Республіка, КНДР, Куба і тепер Україна. Навіть в Росії немає імперативного мандату.  Експерт переконаний, що закони будуть відмінені,  але вже при новому скликанні Верховної Ради. «Це питання часу, адже вся Європа це засуджує сьогодні. Дисципліна має бути, але вона має бути адекватна і зрозуміла», – наголосив експерт .

Підсумував дискусію Олексій Сидорчук,  політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

«Ми почули всі «за» і «проти». Більше було «проти», водночас,  після Революції Гідності Україна знову активно прямує  у бік  демократизації, оскільки ми сьогодні  маємо більше плюралізму і не маємо  переслідувань опозиції. Але з іншого боку, в питанні партійного будівництва є серйозні ознаки прямування   в бік диктатури. І справді,  й  ухвалений  закон про можливість партії змінювати свій список після виборів, і  перше застосування конституційної норми про імперативний  мандат  –  є ознаками недемократичної практики.  Це доволі серйозно, оскільки,  викривлюються волевиявлення виборців», – каже експерт.

Ще більше можливостей  для маніпуляцій з боку партії, на думку Олексія Сидорчука, відкриває  законопроект про статус місцевих депутатів. «Якщо цей закон ухвалять,  то за ормою, яка міститься в цьому документі,  депутатських повноважень можна буде позбавити  будь-кого, хто не дотримується партійних  принципів  і не голосує  відповідно до партійної лінії, –  каже політичний аналітик. – Це  несе  загрозу  для місцевих партій і місцевої демократії загалом».

Наприкінці  дебатів учасники затвердили  рекомендації  для органів влади, які запропонував аспірант ЛНУ Андрій Сухарина.

Рекомендації учасників дебатів «Внутрішньопартійна дисципліна: диктатура вождів чи демократична практика?»

Народним депутатам України:

  1. Скасувати внесені зміни до Закону України «Про вибори народних депутатів» (Закон №3700), які дозволяють коригувати партійний список вже після оголошення офіційних результатів ЦВК.
  2. Не підтримувати в другому читанні Законопроект №3693, який встановлює імперативний мандат для депутатів місцевих рад.
  3. Розробити законопроект, який чітко регламентуватиме застосування пункту 6 статті 81 Конституції України.

Керівним органам політичних партій:

  1.  Проводити широке внутрішньопартійне обговорення з усіх  важливих і неоднозначних для членів партії питань.
  2. Утриматись від застосування пункту 6 статті 81 Конституції України, до виконання пункту 1.3 цих рекомендацій.