Громадська думка населення України: погляд із Харкова


  

У Харкові  відбувся круглий стіл «Політична осінь на Сході: больові точки Харківщини».  Його організаторами стали Фонд  «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  та  Фонд місцевої демократії (м. Харків). У заході взяли участь  експерти «Демініціатив», до дискусії приєдналися також місцеві експерти – політологи, соціологи, викладачі місцевих вишів, журналісти.

   До  порядку денного дискусії внесли  актуальні  теми:                                          

  • Як громадськість оцінює прогрес у виконанні реформ? Кого вважає рушійною силою змін,  а кого – джерелом перешкод для їх реалізації?
  •   На які реформи населення на Сході України чекає найбільше? Чи збігається  це з очікуваннями в інших регіонах?
  • Зовнішньополітичні  орієнтації і оцінки українського Сходу:  що відбувається зі ставленням до ЄС, НАТО і Росії протягом останніх півтора року?
  • Як виглядає російсько-український конфлікт очима жителів Сходу? На які сигнали  слід звернути увагу?
  • Місцеві вибори: чи стануть вони кроком до оновлення місцевих еліт?
  • Чим нинішні вибори на Харківщини відрізняються або  відрізнятимуться від попередніх?
  • Інформаційна ситуація в регіоні: чи став рівень інформаційної безпеки вищим? Наскільки  населення довіряє засобам масової інформації?  Як населення оцінює інформаційну політику влади  щодо реформ?

   

    Модерував дискусію науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор  Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань. Він відзначив, що круглий стіл проводиться у рамках реалізації проекту «Громадський соціологічний консорціум» до якого,  окрім Фонду «Демініціативи»,   увійшли Київський міжнародний інститут соціології та Центр Разумкова. На круглому столі  обговорювалися результати соціологічного опитування, яке провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова з 22 по 27 липня  2015 року. Водночас, акцент робився на результатах опитування зі східних макрорегіонів України – Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей.

 Спікером теми реформ виступила політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціатив» імені Ілька Кучеріва  Марія Золкіна. Вона представила результати опитування та методологію їх проведення. Зокрема, експерт відзначила, що  предметом останнього дослідження стало не чотири макрорегіони, як раніше,  а пʼять, оскільки  соціологи почали виділяти окремо звільнені території  Донецької та Луганської областей. Відповідно, до Східного макрорегіону увійшли Харківська, Запорізька та Дніпропетровська області.    

    За словами Марії Золкіної, в  суспільстві є запит на реформи. Однак чекати на них їм дедалі важче. Якщо порівняти дані липня  цього року і грудня 2014 року,  коли у громадян запитували,   скільки вони готові чекати на реформи, то частка терплячих зменшилась  на  8–10%.   А  32%  взагалі не вірять в успіх реформ. Й що характерно,  найменша частка оптимістів, тих, хто вірить в успіх реформ, – на звільнених територіях Донбасу, таких там усього   23% опитаних. 

А от щодо тих, хто вже стомився чекати на реформи  і  говорять, що їхнє матеріальне становище настільки скрутне, що терпіти заради реформ вони не готові,  на Сході (49%) більше, аніж на Донбасі.   Водночас, торішні і цьогорічні дослідження показали, що  реформ очікують по всій Україні. Приміром, на антикорупційну реформу  чекають 65% опитаних по всій країні, на Сході – 66%. Найбільш очікують  також  реформи  органів правопорядку, судів, прокуратури, а також реформ соціального характеру  – охорони здоровʼя,  пенсійної.  Щодо комунікації з владою та довіри до інформації, то  тут ситуація, на думку експерта,  не оптимістична. На Сході і Півдні найвищий рівень недовіри до інформації,  що йде від урядових інституцій – 49% і 51%, відповідно.

 Висновок щодо Східного макрорегіону – тут менший рівень довіри до інформації, аніж в середньому по Україні, а також  менше терпіння дожити до кращих часів, – резюмує Марія Золкіна.  

Олег Конотопцев, доцент Харківського регіонального інституту Національної Академії державного управління при Президентові України (м. Харків)

   Науковець назвав  Харківську,  Дніпропетровську та Запорізьку області  санітарним  поясом, що відділяє Україну від зони бойових дій на Донбасі.  «Тут відбуваються настільки інтенсивні і карколомні процеси, що дуже важко говорити про обʼєктивність громадської думки.  Є сюжети, які змінюють і навіть викривляють громадську думку у негативний бік. Це – війна та вибори. У нас більше концентрації  на війні, вважає експерт,  і тому «східняки»  менше звертають увагу на те, що відбувається в центрі.  Саме через це мало уваги й  до реформ».

    За словами Олега Конотопцева,  Україна перебуває в стані гібридної війни, й найбільший її компонент – інформаційний. Ворожа пропаганда діє негативно й викривляє громадську думку.   Прорахунки і помилки центральної влади гіперболізують ся, роздмухуються, а успіхи саботуються і замовчуються. Плюс фактор місцевих  виборів, що вносить корективи у громадську думку. «Є підстави стверджувати, –каже  експерт, –   що на Сході та Півдні впроваджується технологія впливу на консервативних виборців,  колишніх прихильників Компартії та Партії регіонів, щоб вони не йшли на вибори. Аргумент – завтра тут будуть путінські танки й навіщо йти голосувати. Йде антиукраїнська пропаганда, і я боюсь, що консервативний електорат залишиться вдома, а ці ігри дуже небезпечні. Якщо політики й далі спекулюватимуть, то ми можемо втратити державу. Спектр протидії реформам різний – від скепсису до активної протидії. І на ці  фактори треба зважати, – вважає Олег Конотопцев.

Віктор Нестеренко, Офіс підтримки реформ (м. Харків)

  «Напевно, це слов'янська ментальність – чекати, доки станеться диво, доки щось відбудеться і все зміниться. Люди досі вірять, що хтось прийде і зробить за них. Ми часто зустрічаємося з владою на місцях у глибинці – по селах, райцентрах. Зустрічаємося з громадськими активістами, щоб розповісти і послухати, а що ж ми хочемо отримати. На жаль, коли ми запитуємо в аудиторії із 80–100 осіб, хто з них був у Європі, підводять руку 2–5 людей. Тому говорити про реформи на цьому рівні досить складно. Тож якщо навіть правильно підійти до порядку ведення реформ, місцеве населення їх не помітить. Реформа з центру, головна її суть – дати повноваження органам самоврядування, дати можливість їм самим розвиватися. І якщо кожен із нас зрозуміє це, реформи будуть просуватися»,–  вважає  Віктор Нестеренко.

Олена Розказова,  Міжнародний фонд «Відродження»

«Війна, АТО, проведення виборів відображаються на всіх дослідженнях. А щодо реформ!  Ми проводили міжнародну конференцію щодо охорони здоровʼя. Там були представлені  регіональні організації України, а також  країн  Європи – Німеччини, Нідерландів, Естонії. Часто згадували, що для впровадження реформ важлива політична воля. Але після виступів деяких представників місцевої влади – половина зали була у шоці. Це було загальне несприйняття, тобто,  не розібравшись у суті реформ, вони висловлювали свою думку, причому, цю думку вони транслюють і своїм підлеглим, і коли зустрічаються з пересічними  громадянами. Вони кажуть, що реформи  можуть поламати всю систему охорони здоровʼя.  Отже,  на Харківщині з політичною волею до реформ дуже важко. Це стосується  міськради, а що говорити про сільські регіони?  У селах слово «реформи» сприймається як катастрофа. Треба думати, як людей інформувати  –  створювати на телебаченні  просвітницькі програми, щоб зламати таку думку, бо зараз це несприйняття вплине й на результати виборів».

Юлія Біденко, президент ГО «Ліберальний клуб», політолог

«Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  – це одна з небагатьох інституцій, яку я раджу протягом десятиліть як джерело для своїх студентів політологів  і яким користуюсь сама. Є велике питання, коли ми проводимо дослідження такого ґатунку. Ми маємо усвідомлювати, що для  людей слово  –  реформи –  означає не те, що для нас. І якщо вони кажуть, що потрібна антикорупційна реформа, реформа медична, то вони сюди вкладають інший зміст. Вони не бачать противаг справжньої боротьби з корупцією, закладення в систему запобіжних факторів, для них – це «перевішати всіх депутатів», скасувати недоторканість субʼєктів, які її мають , зменшити зарплатню чиновників до мінімуму  і т.п. Коли в них запитують про медичну реформу, люди нічого не усвідомлюють про страхову медицину, про диверсифікацію медичних послуг. Так само і в освіті. Тому, коли ми послуговуємося такими результатами громадської думки,  ми маємо закладати певну невідповідність нашого експертного, політичного розуміння реформ і того, що під реформами розуміють люди. Вони не асоціюють те, що закладають у слово реформи експерти,  політики, уряд.    Це не реформа, це взагалі поза їхньою свідомістю».

 Олександр Котуков, доцент Харківського регіонального інституту Національної Академії державного управління при Президентові України, соціолог

 Перше питання,  взагалі повʼязане з розумінням реформ. Якщо б мене запитали, чи вірю я в успішність реформ, які намагається здійснити влада, то я б поцікавився – а які реформи намагається здійснити влада? Я не бачу переліку реформ, які вона намагається втілювати. Антикорупційна, пенсійна реформи – чи є вони зараз? Не можна говорити, що у нас впроваджуються успішно якісь реформи. Частина починається, частина на етапі обговорення, частина зафіксована в Стратегії-2020. Але що реформується,  я як експерт, не можу сказати. Тому говорити про успішність того, чого,  можливо, немає,  важко.   Крім того, ми сьогодні маємо істотне викривлення громадської думки. Це проблема для всіх соціологів. Кількість громадян,  що відмовляються давати відповідь, різко зросла.   Маємо ситуацію, коли значно зростає похибка у будь-яких дослідженнях. Й останнє.  Не треба говорити про реформи загалом. Треба говорити конкретно – політична, адміністративна реформи. Кожна має свій зміст, свої особливості  і  тоді ми можемо вийти на конкретні пропозиції щодо здійснення чи нездійснення.

Андрій Домановський, історичний факультет ХНА імені Каразіна

 «1 липня 2014 року був  ухвалений Закон про освіту.  Минув рік, що змінилось? Я написав, не поспішай робити висновок, бо закон відмінять. Я процитую деякі відповіді з анкет педагогів: «Не поспішай, поки не прийдуть розʼяснення або Наказ з Міністерства. Ініціатива може каратися. Який сенс виконувати певні приписи, якщо їх можуть відмінити. Або невідомо,  якою буде ситуація в Україні, і  що буде, наприклад. з Харковом. Виконувати треба безпосередній наказ,  бо про результат можуть запитати найближчим часом». Із  Міністерства освіти ж чую, що новий закон відкриває нові можливості для самоврядування університетів, а ті не поспішають ним користуватися.  Нічого дивного немає. Кому хочеться виконувати роботу на свій страх і ризик.  Реформу 1861-го року селяни назвали катастрофою. Люди думають, погано зараз, але воно є і  ми до цього звикли. А те що нове, воно завжди сприйматиметься так.

Олена Копіна, керівник проекту «Лабораторія мирних рішень»

 «У зв'язку з тим, що конфліктогенних факторів зараз багато і проведення реформ один із них, додам, що розчарування в реформах походить від політики подвійних стандартів. Влада декларує одне, а насправді відбувається інше. До того ж - низький рівень інформування. Наприклад,  я як простий громадянин не знаю, як проходить реформа охорони здоров'я. Але навіть у самих відомствах виконавці не до кінця розуміють, що відбувається з їхньою організацією. Вони не знають, що буде в майбутньому, як складеться їхня доля. Те саме і в поліції. Хлопці, які прийшли і виконують певні інструкції, не знають, з чим вони зіткнуться. Такі результати показали дослідження фокус-груп, яке ми повели».


Олена Алмазіна, Ротарі – клуб


   «Що цікавить людей, і за якими параметрами люди характеризують реформи? Це те, що вони їдять на сніданок, обід і вечерю. І скільки у них залишиться грошей, щоб купити одяг і, може, раз з'їздити на море. Людям просто не вистачає коштів на проїзд і на їжу. Якщо людина відчує результат у своєму холодильнику, вона розумітиме  – щось у країні просувається. Чому 48% недовіри? Тому що матеріальне становище погіршилося в рази. Поки люди не почнуть подорожувати, бачити як живуть інші  – в Росії подивитися, як живуть в хатинках за Москвою, і в Європі поглянути на тамтешній рівень життя…  Тільки тоді  людина розумітиме, що таке європейські реформи і чого ми  прагнемо».


Валерій Дудко, політолог



  «Чи є у нашої влади і в уряду план реформування України? В жодному напрямі  – ані в Кабінеті Міністрів, ані в Адміністрації Президента, і тим більше  – в нашій обласній адміністрації такого плану немає. І хоч би скільки ми говорили і потрясали повітря, думка матеріалізується тоді, коли є інструмент втілення цього всього. Сьогодні такий інструмент відсутній. Було порушено дуже потужне питання децентралізації влади. Якщо ми виключаємо головний механізм руху – народ, тоді ми не отримаємо результат».

 Підсумував результати  дискусії  Олексій Гарань. Він подякував учасникам за активність та цікаві думки й наголосив, що незважаючи на достатньо критичні оцінки реформ, харків’яни є патріотами України.  Учасники заходу заповнили анкети, що їх експерти  Фонду «Демініціатив» використають при підготовці   аналітичних матеріалів.

 

Підготував – Юрій ГОРБАНЬ