Події / ЗНО створило максимально рівні умови для всіх учасників вступного процесу - Фонд «Демократичні ініціативи»

ЗНО створило максимально рівні умови для всіх учасників вступного процесу


Таку одностайну думку висловили учасники круглого столу «Реформа системи вступу до ВНЗ України та її підтримка населенням у 2008-2013 роках».

Вже четвертий рік поспіль Фонд «Демократичні ініціативи» за сприяння освітньої програми USETI проводить репрезентативне опитування громадян України щодо того, як вони  сприймають вступ до вищих навчальних закладів за системою зовнішнього незалежного оцінювання, запровадженою 2008 року.

З огляду на те, що перше таке опитування було проведено якраз у рік введення ЗНО, 2008 року, то це вже пʼяте дослідження фонду, присвячене вивченню ставлення населення до незалежної системи оцінювання знань вступників. Але щоразу по завершенні кожного такого опитування сенсації не стається, наголосила  директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна під час круглого столу.  «Ми вже вкотре бачимо сталі результати, стабільну підтримку більшістю громадян зовнішнього незалежного оцінювання, – зауважує соціолог, – але  така ситуація також вимагає пояснень. Абсолютно очевидно, що ЗНО це вдала реформа, яка стосується боротьби з корупцією у вишах, і населення, яке з підозрою ставиться до будь-яких реформ, цю реформу сприйняло позитивно. До речі, ця реформа вже не розглядається як реформа, а сприймається людьми як практика, яка увійшла в життя як стала норма. Причому важливо те, що її позитивно сприймають  прихильники різних політичних сил».

Соціолог наголосила, що саме підтримка й контроль  громадськості за провадженням ЗНО вберігає його від кардинальних втручань, які б знівелювали незалежне оцінювання як протикорупційний засіб. «Ця реформа вже була дещо обмежена за рахунок введення  балу шкільного атестата, і одразу, як показало дослідження, кількість куплених  шкільних журналів збільшилась у півтора рази, а корупція в школах зросла.  Ще серйозніша небезпека нависла над реформою, коли до нового  законопроекту про освіту ввели норму про запровадження на додачу до ЗНО та бала атестата ще й іспиту чи співбесіду у виші». Поки що законопроект лежить у парламенті, але ухвалення його  означало б повернення до колишньої корупції і всіх тих практик, які мали місце до введення ЗНО,   переконана Ірина Бекешкіна. Вона запевняє, що стримує ухвалення закону громадськість, адже опитування засвідчує –  прихильники  усіх політичних сил виступають проти того, щоб вводились додаткові вступні іспити.

Експерт з питань законодавства Альянсу Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (Альянсу USETI) Володимир Ковтунець  також підтримав думку своєї колеги про те, що нова технологія ЗНО дала можливість реалізувати конституційне право рівного доступу до вищої освіти  громадянам України і  тим, хто на законних підставах проживає  в Україні.

Однак реалізувати це право з користю для себе і держави, зауважує експерт, до кінця не вдається.

«Причин цього декілька,  – каже  Володимир Ковтунець, –  з одного боку, у самих громадян ще є схильність до того, щоб обходити закони, умови й накази. Наприклад, один  із вступників наважився подати документи у понад 60 вузів, і саме тоді міністерство ухвалило обмежити кількість вузів для вступу. Так  само і деякі виші не досить законослухняні й  намагаються якось обходити чинні правила».

Експерт наголосив, що  право громадян на вибір місця і  здобуття  якісної освіти постійно обмежують зміни, які вносяться до правил прийому в навчальні заклади. «Наші дослідження показали, що будь-яка форма вступних випробувань до університетів погіршує якість відбору. Це стосується як вступного іспиту в 2008 році, так і проведень творчих конкурсів», – каже Володимир Ковтунець. Фахівці вважають, що з усіх запропонованих нововведень до правил прийому, за винятком  лише введення бала шкільного атестата, яке  деякою мірою сприяло відбору здібного студента, решта нововведень, на кшталт  творчих конкурсів, навпаки погіршила пошук кращого студента.

 «Проведення вступних випробувань у вищих навчальних закладах – вступного з іноземної мови у 2008 році та  творчих конкурсів від  2009 року такі факультети, як а журналістика чи архітектура – об'єктивно погіршують конкурсний відбір студентів. Тобто, без проведення вузівських вступних випробувань, а лише за результатами ЗНО, ці виші могли б отримати загалом кращого студента», – акцентував експерт.  Сумнівна, на його  думка, й норма про використання атестатів минулих років, бо оцінка ЗНО у 140 балів із фізики, здобута 2008 року, значила набагато більше, ніж вона значить у 2011–2012 роках. Сьогодні це було б повноцінних 160 балів.

Отже, щорічна зміна правил, недостатня стабільність вступної системи  лише збільшує ризик втратити талановиту молодь, констатував Володимир Ковтунець.

Про забезпечення прозорості вступу до вищих навчальних закладів говорила  координатор освітніх програм Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Стрелюк. Вона нагадала, що ОПОРА з 2008 року  долучається до спостереження за проведенням вступної кампанії. Один із головних висновків такого спостереження, за словами експерта, полягає у тому, що для кожного абітурієнта важлива наявність чітких та зрозумілих процедур конкурсного відбору.

«Від того моменту, коли починає працювати приймальна комісія і до того, коли вона завершує цей процес і має бути видано наказ про зарахування студентів, мають діяти чіткі та зрозумілі процедури вступу, – відзначає Ольга Стрелюк, – але з кожним роком під час вступної  кампанії стаються винятки, які перетворюються на правила».

Наприклад, й донині  чітко не визначено, чи може абітурієнт, який не був рекомендований на зарахування під час першої, другої, третьої хвиль пройому до вишу, подати оригінали документів на вступ. Невизначеною залишається і процедура проведення творчих конкурсів (на сьогодні 17 напрямків підготовки відбувається за результатами творчих конкурсів),  коли не передбачено строків апеляції цих випробувань.

 «33% опитаних громадян із цільової групи кажуть про те, що вузи мають покращити інформування абітурієнтів про правила прийому і умови вступу, – аргументує Ольга Стрелюк. –  Як вирішити цю проблему? Може, треба більше апелювати до шкіл і саме там вчити дітей аналізувати нормативні документи, які їх стосуватимуться по закінченні школи».

Непокоїть громадськість і низьке інформування  про кількість місць державного замовлення. Абітурієнт, вступаючи до ВНЗ, не завжди знає про кількість бюджетних місць. «Частина вузів оприлюднює цю інформацію, а частина – ні, – каже експерт. –  До Єдиної державної електронної бази освіти (ЄДЕБО) вводяться не всі достовірні дані про отримання державного замовлення. Наприклад, цього року у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара  ввели прогнозовані квоти, а не ті, які їм затвердило міністерство».

Недосконалим залишається й формування рейтингового списку, коли не видно, як складаються бали і який із них відповідає балу атестату, додатковим балам за підготовчі курси, перемогу в олімпіадах, МАНі тощо. «Цю суму видно тільки завдяки системі «Конкурс», – зауважує громадський діяч, – і то завдяки титанічним зусиллям, які вони докладають, аби отримати ті бали  від Міністерства освіти чи тепер уже Єдиної державній електронній базі освіти».

Коригування списку вступників, рекомендованих до зарахування, також цьогорічні абітурієнти відзначали як недолік вступної кампанії, каже експерт. «У деяких вузах 70-100% абітурієнтів зараховують на 4-му етапі, – пояснює Ольга Стрелюк. – Не маючи раніше рекомендацій до зарахування, ці абітурієнти стоять у черзі з оригіналами документів без чіткого розуміння, як їх може бути зараховано до вишу. Вищі навчальні заклади мають  забезпечити публічність та зрозумілість  системи  зарахування абітурієнтів. Це говорить цільова аудиторія, яка в нашому дослідженні 2013 року становить 36%».

Ольга Стрелюк відзначила і позитиви цьогорічної вступної кампанії. До них належить дистанційна подача заяв та документів до участі в конкурсному відборі. «Ми вважаємо, що це є кроком до прозорості вступної кампанії загалом,  – наголосила експерт. – Тому що  абітурієнт через інтернет подає заяву і не спілкується  безпосередньо  із представником приймальної комісії. Це й мінімізує корупційний ризик під час вступних змагань», – підсумувала експерт.

Керівник освітніх проектів Центру дослідження суспільства Інна Совсун  зауважила, що попри те, що населення вже чимало років поспіль підтримує ЗНО  як дуже важливий механізм боротьби з корупцією під час вступу до ВНЗ, однак у фахівців були великі сподівання, що це лише певний етап реформі вищої освіти.  Та, на жаль, цього не  відбулося. «Уже 5 років ми маємо оновлену систему вступу, яка має довіру з боку громадськості, але разом з тим постійно  виникають якісь проблеми, – каже експерт. – Насправді ми не зможемо прописати все в документ, і доки суспільство з підозрою ставитиметься до можливості чесно вступити до вишу, доти  матимемо низьку довіру до цієї сфери».

Громадський діяч переконана, що корупцію неможливо побороти документами, її можна подолати тільки, якщо змінити структурні умови, в яких працюють люди всередині вищої освіти. «Ми скільки  завгодно можемо боротися з корупцією, але коли, за нашими дослідженнями, 43% викладачів отримають менше як 3000 грн зарплатні, у таких  умовах ми, на жаль, не зможемо нічого вирішити».

Інна Совсун  наголосила, що досліджуючи те, які  проблеми громадяни вважають найболючішими у вищій освіті, експерти Центру виявили, що такою є   невизнання більшості дипломів українських ВНЗ у світі. Однак не бачать вони проблеми в тому, що освіта в українських вишах ще низької якості, що самі ВНЗ  не мають автономії, не вважають вони за проблему низьке   технічне забезпечення вузів й те, що критично необхідно  підвищувати зв’язок освіти з наукою.  Це небезпечні тенденції, вважає експерт, позаяк суспільство не сприймає ці проблеми як виклики.

«Тобто ми бачимо, що населення оцінює освіту тільки з точки зору користувача, причому дуже недосвідченого, – каже  керівник освітніх проектів ЦДС. – Це є певний замір суспільного розуміння проблеми у вищій освіті, який  досить тривожний».

Інна Совсун переконана, що сьогодні необхідно відштовхуватися від першого етапу освітньої  реформ  і дуже детально розробляти  наступний етап і реформу вищої освіти в цілому, для того, щоб забезпечити цілковиту   довіру громадян до  системи вступу у виші.

Постійні соціологічні дослідження про ставлення до ЗНО потрібні для того, щоб щоразу нагадувати чиновникам від освіти про схвалення громадськістю цієї реформи.  Таку думку висловив  голова правління ГО «Центр освітнього моніторингу» Павло Полянський. «Якщо сьогодні склалася така думка, що ЗНО це вже даність, є непохитним і  жодних загроз йому не існує, то насправді це не так, – застеріг Павло Полянський. –  Нині така ситуація, коли існує формально не підписаний,  але, тим не менше, певний пак про ненапад.  Між теперішньою політикою в гуманітарній царині і в освіті загалом  та фактом збереження  ЗНО зокрема».

Експерт порадив політикуму щодо цього враховувати свою електоральну базу. «Факт збереження ЗНО це  важливий егалітаристський чинник, – акцентував експерт. – Громадяни,  упосліджені економічно і пригнічені політично, сьогодні гостро реагують на прояви нерівності. Тому все, що утверджує цю рівність, навіть якщо воно тебе не стосується, наприклад ЗНО,  людьми підтримується».

Заступник директора  Департаменту вищої освіти Микола Фоменко, поінформував  що цього року Міністерство освіти намагається провести раніше підготовчу роботу до вступної  кампанії. Майже на місяць раніше порівняно з минулим роком  затверджено  умови прийому до ВНЗ. Проведено й підготовку щодо конкурсного розміщення державного замовлення –  розіслано листи, й до 1 грудня планується зібрати всі пропозиції навчальних закладів на прийом і випуск. До 1 грудня Міністерство освіти має намір погодити й усі правила прийому. «Це пов’язано перш за все з тим, що зараз триває реєстрація на пробне тестування, і з тим,  що з 3 січня розпочнеться саме пробне тестування, – пояснив Микола Фоменко. – Ми хочемо, щоб вступники почували себе більш комфортно з точки зору підготовки до обрання напряму навчання,  обрання ВНЗ, ніж це було у минулі роки. І  категорично стоїмо на тій позиції, що не допустимо жодних змін і кореляцій правил прийому, якщо вони будуть робитися після 1 червня».

 Микола Фоменко також повідомив, що з  1 січня  2014 р. всі випускники магістратури в Україні отримуватимуть в обов’язковому порядку додаток до диплому європейського зразка. «Це є кроком до входження в європейський освітній простір!», наголосив чиновник, додавши, що міністерство також побило рекорд й із зарахування на навчання іноземних студентів (23 468 осіб порівняно з 2012 роком, коли було зараховано  6 500).  Гарним показником є й те, що Україна входить до 20 країн-лідерів у міжнародній освіті, констатував Микола Фоменко.

 Аналізуючи дані дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» про ставлення громадян до ЗНО, заступник директора Українського центру оцінювання якості Вадим Карандій зауважив, що ці результати цікаві з точки зору відстеження, в якому напрямі ми рухаємося. «Поки що напрям цей правильний, – наголосив Вадим Карандій. – Але кілька застережень. Я не вважаю, що ЗНО є засобом боротьби з корупцією.  Я його розцінюю як один із елементів системи запобігання проявам корупції. Коли ми будемо боротися винятково з корупцією, ми програємо цю боротьбу. А коли будувати цілу систему, де ЗНО посідатиме своє місце, це абсолютно можливо».

Головна перевага ЗНО,  на думку заступника директора Українського центру оцінювання якості, це та, що шляхом запровадження ЗНО  вдалося реалізувати  принцип єдиного вікна в сфері вступу до ВНЗ. А загалом важливо те, що ЗНО  створило максимально рівні умови для всіх учасників вступного процесу, підсумував Вадим Карандій.