Українські громадяни не ставлять під сумнів питання приналежності Криму


Яких ймовірних сценаріїв розвитку ситуації довкола окупованого Криму можна очікувати в майбутньому і що необхідно робити Україні та її міжнародним партнерам, аби якнайшвидше домогтися повернення території нині окупованого Криму. Ці питання стали центральними в публічних дебатах «Майбутнє Криму: чи можлива реінтеграція? Як і коли?», організованих Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за участю фахових експертів, політиків та журналістів.

Модератор заходу, тележурналістка Лариса ГУБІНА закликала учасників дискусії обговорити, якими мають бути дії і держави, і громадянського суспільства, щоб кримська проблематика в публічному просторі  не втрачала актуальності, а також  напрацювати тези першочергових дій влади з  деокупації та реінтеграції Кримського півострова.

Тон дискусії задав аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Руслан КЕРМАЧ, який наголосив, що в контексті вироблення стратегії деокупації та реінтеграції окупованого Криму важливою компонентою є громадська думка українців, а також експертний аналіз проблеми. «Принаймні в ключових напрямах стратегія повинна узгоджуватись з тим, чого хочуть саме громадяни України, тоді ця стратегія матиме легітимну силу та перспективу», – наголосив аналітик. Він відзначив, що «Демініцативи» провели загальнонаціональне й експертне опитування, зосередившись на дослідженні фундаментальних питань  майбутнього Криму.

Загалом  населення України бачить майбутнє Криму із стриманим оптимізмом, каже Руслан Кермач.  Абсолютна більшість громадян  – 69% –- вважає, що Крим повинен входити до складу України, тоді як лише 12% опитаних підтримують ідею незалежного статусу Криму і лише 7% готові погодитися на те, щоб Крим і надалі входив до складу Росії. Дещо менше, але теж більшість –  54% українців – вірять в те, що повернення території нині окупованого Криму під українську юрисдикцію реально можливе.  При цьому в регіональному розрізі такої оптимістичної думки дотримується абсолютна більшість жителів Західного та Центрального макрорегіонів, тоді як на Сході, Півдні і Донбасі таких теж більшість, але не абсолютна, а тільки відносна – від 40% – на Сході, 46% – на Півдні і 45% – на Донбасі.

«Отже, якщо відштовхуватися від заявленої теми дебатів, то можна сказати, що  реінтеграція  Криму в Україну, на думку більшості,  можлива, однак розбіжності починають проявлятися в частині запитань: як, коли і за яких умов, – зауважив експерт. – Серед тих, хто вірить у можливість повернення Криму в майбутньому, більшість – 32% – вважають, що це має статися лише в довгостроковій перспективі, а не найближчим часом. 39% опитаних громадян переконані в необхідності активно просувати саме зараз питання про повернення Криму, тоді як 31% опитаних вважають, що загалом це питання важливе, але зараз не  на часі. А  16% респондентів вважає, що це питання  взагалі не варто порушувати», – розповів Руслан Кермач.

Аналітик, зокрема,   зазначив, що опитані експерти також  не дали однозначної відповіді про те, коли  реінтеграція  Криму може бути реалізована, більшість із них схиляється до  думки, що це можливо  в середньостроковій –  4–5 роки –  або вже в довгостроковій – 6 років  – перспективі.

У питанні про те, за яких умов і обставин можливе повернення Криму,  серед тих громадян, хто вірить у повернення Криму, 35% найбільше сподівань покладають на успішне проведення реформ та підвищення загального рівня добробуту в Україні. Так само важливими передумовами, за яких можливе відновлення українського суверенітету в Криму, громадяни вважають значне посилення санкцій  на РФ з боку міжнародної спільноти та, як варіант, зміну влади в РФ.

Не обов’язковим, на думку 47% опитаного населення України, є й винесення питання про майбутній статус вже інтегрованого Криму на всеукраїнський референдум.  Громадська думка схиляється до того, що це питання мають радше  вирішувати самі жителі Криму.

«І нарешті,  немає в громадській думці єдності стосовно питання можливого фінансованого забезпечення Криму після його повернення до складу України, – каже аналітик. –  41% опитаних готові підтримувати і надалі фінансування Криму, тоді як 43% схиляються до думки, що Крим повинен самостійно вирішувати свої фінансові питання без прив’язки до Києва».

Тож,  українські громадяни не ставлять під сумнів питання приналежності Криму, акцентував Руслан Кермач, для  них Крим є беззаперечною територією України, проте відчувається певна розгубленість  щодо актуальності цього питання, його доречності,  стратегічної візії, як повертати Крим у майбутньому. «Саме тому нам і потрібна стратегія на  рівні держави, комплексна стратегія деокупації та реінтеграції Кримського півострова», – наголосив аналітик «Демініціатив».

В свою чергу, Юлія ТИЩЕНКО, голова Ради, керівник програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), зауважила, що стратегію необхідно формувати, виходячи насамперед з того, ЯКИМ громадяни України бачать Крим.

 

 «Сьогодні ми повинні порушувати  питання в суспільному дискурсі, що Крим має  бути кримськотатарською національною автономією в складі України, – переконана аналітик. – Це правильне внутрішнє самовизначення кримськотатарського народу. Але просто заявити  – цього недостатньо. Потрібна  широка суспільно-політична дискусія щодо того, на яких принципах і взаєминах з різними групами – етнічними, мовними – в Криму сьогодні може відбуватися відповідне утворення і взаємодія. Про це мало говорять. Скоріше лякають тим, що подумають в Криму, що скажуть інші меншини, якщо Україна почне рухатися в цьому напрямку».

Юлія Тищенко також зауважила, що політику повернення півострова слід починати з його деокупації. «Крим окупований Росією і анексований, – пояснює свою думку експертка. – Росія впроваджує в Криму всі ті практики, які застосовує й у своїй країні, але  більш концентровано. Це стосується  і прав людини, і міжетнічних взаємин, і гуманітарної  політики та освіти. Тож реінтеграція  не може бути здійснена без деокупації».

Україна  має сформулювати й консолідовані меседжі на зовні,  тому що процеси повернення Криму  можуть залежати від реальної  світової кон'юнктури, переконана експертка. Задля цього слід постійно наголошувати на  посиленні санкцій в обмін на права людини. Адже нині в Криму відбувається фактичний  етноцид щодо кримських татар та українського населення, стверджує Юлія Тищенко.

Коли немає державної політики щодо повернення Криму, тоді цей вакуум заповнюється міфами. Так вважає керівник інтернет-порталу BlackSeaNews Андрій КЛИМЕНКО,  навівши як приклад  невтішну, на його думку, цифру опитаних, які вважають, що майбутній статус Криму повинні визначати самі жителі півострова.

Це свідчить про те, каже фахівець, що українці не усвідомлюють тих глибинних демографічних процесів, які нині відбуваються в Криму. Андрій Клименко зауважив, що процес переселення в Крим громадян Росії триває паралельно з витісненням  кримських татар, українців і представників інших національностей з півострова. «Через один-два роки в Крим на постійне місце проживання переїде близько  1 мільйона жителів Росії, – розповідає експерт. – Ми вже за два роки маємо близько 100 тисяч тих, хто переїхав на постійне місце проживання в Севастополь. Тобто при чисельності населення Севастополя  в  400 тисяч осіб додалося ще 100 тисяч».  Андрій Клименко також відзначив, що міфом є твердження, що всі кримчани самі цього хотіли, бо  тільки 30% жителів Криму були проросійськими на момент проведення так званого «референдуму».

Ще один міф, що «питання Криму не на часі». Адже Росія сьогодні не тільки заселяє Крим своїми громадянами, а й підпорядковує кремлівській  пропаганди дітей та молодь. «Якщо будемо говорити, що питання деокупації Криму не актуальне через Путіна, війну на Сході чи ще щось, то  путінська Росія зробить нашу дитину, яка народилася в незалежній Україні, своєю. Її, образно кажучи, обв’яжуть георгіївськими стрічками і навчать путінським кричалкам», – попередив головний редактор порталу BlackSeaNews.

Андрій Клименко твердить, що держава і  ті, кому за посадою належить займатися питаннями Криму, мають перестати створювати ілюзію, що вони  не знають,  що робити. Адже принципи стратегії повернення Криму були сформульовані, надруковані, прокоментовані кримськими і київськими експертами ще у червні 2014 року.

Натомість експерт громадської організації «Майдан закордонний справ»  Юрій СМЄЛЯНСЬКИЙ вважає результати опитування обнадійливими.

«Це – показник свідомості громадян щодо майбутнього своєї країни як представників політичної нації в Україні. При тому, що ця позиція формується при повній відсутності чітко сформованої внутрішньої політики з боку влади», – зазначив він. Експерт  наголосив, що питання відновлення кримськотатарської національної автономії взагалі  не має виноситися на обговорення. «Це питання справедливості!», – твердить Смєлянський. Він нагадав, що областю півострів став після другої світової війни, коли корінний народ Криму було депортовано. Зараз російська влада також намагається вижити з Криму тих, хто є патріотом України, і переконати світову спільноту в тому, що так званий «референдум» був волевиявленням кримчан.

Однак зачепили експерта відповіді тих громадян, які вважають, що  після повернення Криму в Україну він повинен самостійно вирішувати свої фінансові проблеми.  «На момент 2013 року, у передвоєнний рік, у нас тільки п'ять областей щодо фінансових можливостей були самодостатні, – пояснює своє незадоволення експерт. – Тоді виникає питання,  а чи не опитати усі регіони, які сьогодні з позиції податкової самодостатності не розвинені, чи  хочуть вони,  щоб держава дотувала їх чи ні. Це – абсурд, і  веде тільки до розвалу країни», – каже експерт.

Юрій Смєлянський  висловив також надію, що 15 червня  заплановані  парламентські слухання  щодо стратегії  реінтеграції  Криму в Україну відбудуться,  основи  майбутньої деокупації будуть сформовані й проголосовані, відтак  процеси повернення Крму почнуть запроваджуватися  системно.

Михайло САМУСЬ, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння з міжнародних питань, вважає, що військово-стратегічні умови для деокупації Криму  поки що не склалися. «Росія ще не вичерпала свій потенціал щодо подальшої окупації української території, – пояснює  експерт. – Наприклад, вона зараз може спокійно заблокувати вихід України до моря, а українські морські сили сьогодні не мають спроможності цьому завадити. Друга проблема – загальна стратегічна обстановка довкола України. Росія продовжує нарощувати своє військове угрупування на всіх напрямках, починаючи з західного…. Не забуваємо про Білорусь, де в певний момент можуть з’явитися російські війська.  Не треба забувати й про Молдову, де наприкінці жовтня будуть президентські вибори, і є висока імовірність проросійського кандидата і неконтрольованого нарощування російсько-військового контингенту. Тобто ми бачимо нарощування військової потуги Росії довкола України», – описав ситуацію Михайло Самусь. На думку експерта, Україні потрібно орієнтуватися на створення ефективного, відносно недорогого морського флоту, який би міг поставити Росію перед фактом, що вона не може почувати себе вільно в українській морській зоні. Фахівець також вважає, що  лише зміна воєнно-стратегічного балансу в регіоні може примусити Росію піти на поступки. «Як варіант зміни –  вступ України до  НАТО, – каже Михайло Самусь. – Такий крок  підніме, в тому числі, питання Криму на абсолютно інший рівень і змусить Росію по-іншому ставитись  до України». Створення стратегічних неядерних сил стримування також може пригальмувати зазіхання Російської Федерації. На думку експерта,  отримання ядерної зброї  буде вагомим засобом виживання в умовах руйнування Будапештського меморандуму.

Коментуючи тему дискусії, чи можливе повернення Криму, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат ЧУБАРОВ наголосив, що неможливим є «неповернення», і з цього переконання мають виходити і влада, і громадськість, і всі інші. Політик впевнений, що відновлення територіальної цілісності України  це тест на спроможність або не спроможність української етнічної нації на державотворення, це тест для української політичної нації на самопожертву задля того, щоб відновити свою державу. За його словами, відмова від повернення Криму є загрозою для всієї України.

Голова Меджлісу відзначив, що зараз триває глобальне протистояння: або Росія повернеться у рамки міжнародного права, або Захід домовиться з нею за рахунок України та кримських татар. «Ми маємо виробити такі форми своєї боротьби, щоб наші партнери не змогли піти на сепаратистські переговори з Путіним, – каже  Рефат Чубаров. – Тепер головне відповісти на питання,  навіщо повертати Крим.  Від цього залежить, як і коли він повернеться».

Рефат Чубаров  також зауважив,  що його бентежить кількість тих опитаних (31%), які  вважають, що повернення Криму зараз не на часі. «Це оцінка нашій владі,  нашому громадянському суспільству і нашим діям, бо суспільство не усвідомлює, що відкладання повернення Криму на якийсь там тривалий  час є загрозою для України… Головний ресурс Путіна – це час. Усі, хто каже, що це не на часі – грає на користь Росії», – наголосив голова Меджлісу.

 

Щодо розробки стратегії повернення Криму, то останнім часом робота, яка велася в РНБО у цьому напрямку, призупинилася, повідомив Рефат Чубаров. «Ми направляли своїх представників, експертів, але останнім часом ця робота призупинилася. Вони напрацювали публічну частину. Там є ще й частина, над якою працюють у секретному режимі. Але коли їх зведуть разом, і коли це буде презентовано суспільству, я не можу сказати», – каже Рефат Чубаров.

Лідер кримськотатарського народу вважає, що Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб  України має стати центральним майданчиком для обговорення та просування теми повернення Криму.

Тим часом перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Юсуф КУРКЧІ вважає, що сьогодні про Крим говорить дуже мало людей – як зі сфери політиків,  так і з середовища громадського суспільства. Це здебільшого вихідці  з Криму. А державна машина поки що не запрацювала так, щоб тема повернення Криму стала стратегічним  завданням всієї країни, каже чиновник. «Якщо ще два роки буде така тенденція, ми не знайдемо ні ресурсів, ні партнерів, щоб принаймні повернути це питання у порядок денний», – наголосив він.

Погоджується з цією  тезою і Павло КАЗАРІН – журналіст, телеведучий та оглядач «Крим.реалії».

Тема Криму в українських медіа з’являється здебільшого тільки завдяки тому, що в тих ЗМІ працюють журналісти-вихідці з Кримського півострова, каже оглядач. Звучить вона і з вуст досить вузького кола політиків. Все це прояв того, що в українському соціумі немає відповіді на питання, навіщо нам повернення Криму. «Це має бути  на рівні безумовної реакції, – каже журналіст. – Але такого тотального консенсусу у суспільстві і досі немає». Павло Казарін наголосив, що сьогодні Кремль намагається всіх переконати, що саме кримчани були «архітекторами змін та анексії». Але без російських військ, там би нічого не сталося. «Війна почалася в Криму і вона закінчиться тільки тоді, коли Крим повернетеся. Саме така формула має бути поясненням для українця, чому півострів має повернутися під контроль Києва», – акцентував журналіст.

Назагал позитивними вважає дані громадської думки науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор політології НаУКМА Олексій ГАРАНЬ. «Ми маємо 70% тих, хто вважає, що Крим це Україна, і я думаю, що це той зріз, який показує,- що серед українців є консенсус», – каже політолог.

Щодо повернення Криму, то, на думку Гараня, воно може відбутися за двох умов –   геополітичних змін і  сильної України. «Сьогодні ж навряд чи ми можемо говорити про  тиск на Росію, який дозволить нам перетягнути Крим назад. Є  небезпека,  що західні партнери наполегливо пропонуватимуть  компромісні форми – давайте відновимо моніторинг ОБСЄ, проведемо чесний референдум, введемо  спільне  управління», – розмірковує Олексій Гарань. А от програма створення сильних Збройних сил України і Військово-морського флоту більш реалістична, вважає політолог. «Щодо заволодіння ядерною зброєю, Україна може використовувати це як аргумент в  розмовах з Заходом задля тиску, – реагує Олексій Гарань на бачення військово-стратегічних умов, запропонованих Михайлом   Самусем, – але  ми маємо розуміти, що єдині країни, які де-факто заволоділи ядерною зброєю в сучасному світі, це країни, які мають жорсткий контроль над власним населенням та можливість ігнорувати реакцію світу. Як що ми на це підемо, то одразу об’єднаємо Росію та Захід у спільному тиску на Україну», –  вважає Олексій Гарань.

Науковий директор «Демініціатив» твердить, що є багато речей стосовно Криму, які держава вже давно обіцяла і мала б зробити. Це і скасування безмитної зони, і санкції щодо компаній, які працюють на території Криму, і створення  стипендіального  фонду для студентів-вихідців з Криму та багато іншого. Ключ до вирішення всіх питань залишається єдиний – реформована Україна, переконаний політолог. Якщо ж  країна залишатиметься  корумпованою,  зануреною у внутрішні чвари і постійну боротьбу, то вона не здатна буде вирішувати ані питання Криму,  ані питання Донбасу. Тоді сценарій невтішний,  констатував Олексій Гарань.

Публічні дебати відбулись в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку  виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA).

Відеозапис з публічних дебатів "Майбутнє Криму: чи можлива реінтеграція? Як і коли?"  УКМЦ, Частина 1. 8.06.16

 

Відеозапис з публічних дебатів "Майбутнє Криму: чи можлива реінтеграція? Як і коли?"  УКМЦ, Частина 2. 8.06.16