350 тисяч громадян мають місцеву владу, яка два роки тому підтримувала терористів


Київ, 10 червня 2016 року – 350 тисяч громадян України проживають на підконтрольній українському уряду території, де не проходили вибори. Місцеве самоврядування там обрали ще у 2010 році. «Ми робили моніторинг на прикладі трьох міст: Бахмута, Торецька та Костянтинівки. Люди біля лінії фронту живуть в умовах бездієвих місцевих органів. Більшість депутатів просто не приходить на засідання», – зазначив Валентин Краснопьоров, координатор руху «Сильні громади» Центру UA, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Прифронтова зона – передова не тільки у військовому плані, але й у демократичному. Усі ті сподівання, які мали люди після звільнення міст, вони покладали на те, що держава забезпечить ефективне управління на цих територіях. Адже тодішня місце влада підтримувала терористичні організації», – підкреслив Андрій Грудкін, координатор руху «Сильні громади» Центру у місті Торецьк.

Він додав, що до того ж їхні повноваження вже закінчилися. Цих підстав мало б бути більш ніж достатньо, щоб або провести вибори, або ж запровадити військово-цивільну адміністрацію. Проте на даний час цього не зробили. До того ж нікого не притягнули до відповідальності за підтримку терористів.

Пан Грудкін розповів, що згідно з думкою громадськості Костянтинівки, вибори не є виходом, адже до влади прийдуть представники старої системи, тому військово-цивільна адміністрація є єдиним виходом. Таку ж саме думку поділяють громади Торецька. «Рівень співпраці [місцевих депутатів] з терористами був таким, що люди, які чекали на українську владу, тепер з кожним днем гаснуть, бо не бачать від неї фідбеку та зацікавлення у їхній долі», – наголосив активіст. Він додав, що натомість у Бахмуті люди виступають більше за вибори, проте введення військо-цивільної адміністрації також не відкидають.

За словами Вольги Шейко, адвоката юридичної фірми «Астерс» та члена Асоціації правників України, в чинному українському законодавстві відсутній конкретний механізм призупинення повноважень місцевих депутатів.

Також не зрозуміло, хто саме має приймати це рішення, яким чином його впроваджувати та хто має виконувати обов’язки органів місцевого управління після їх розпуску. Прогалини у законодавстві також дозволяють звільненим членам органів місцевого самоврядування з легкістю поновлюватися на колишніх місця роботи. Таке розповсюджено, зокрема, в Угледарі. «До закону про військово-цивільні адміністрації необхідно внести механізми зворотної комунікації місцевих мешканців щодо її діяльності. Для підтримання мінімальної життєдіяльності громад необхідно прийняти спеціальний нормативний акт про режим на цих територіях. Також визначити центральний орган виконавчої влади, якому будуть підвідомчі ці адміністрації. Це могло б бути новостворене міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України», – вважає адвокат.

Марія Золкіна, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» натомість зазначила, що за останніми даними 41% населення звільненої території України довіряє місцевій владі, у той час як 43% – ні.

«Такий баланс є надзвичайно важливим для приконфліктної території. У цьому є шанс налагодити нормальну систему адміністрування і, промоніторивши ситуацію, створити пояси різного виду управління територіями. Якщо у прифронтових районах військово-цивільні адміністрації в окремих районах або населених пунктах [мають бути], то необхідно внести зміни до законодавства. Але якщо далі від лінії розмежування управління здійснюється ефективно за допомогою традиційних методів, то це зовсім інша історія», – наголосила пані Золкіна.

Відеозапис брифінгу