Ми у ЗМІ / Яка вступна кампанія нам потрібна - Фонд «Демократичні ініціативи»

Яка вступна кампанія нам потрібна


Про те, якою уявляють собі вступну кампанію чиновники Міністерства освіти, ми знаємо з Умов прийому до вищих навчальних закладів, які вони щорічно складають. Про бачення її політиками ми дізналися з трьох проектів закону "Про вищу освіту". І позиція ректорів університетів, у принципі, зрозуміла, оскільки вони відкрито підтримали один із законопроектів. А ось чого хочуть і з чим не згодні звичайні українські громадяни? 

Відповіді на це запитання дають дослідження Фонду "Демократичні ініціативи" на тему "Ставлення населення України до зовнішнього незалежного тестування". 

Мати диплом про закінчення вузу — майже обов'язок кожного юнака та дівчини. За охопленням вищою освітою Україна стабільновипереджає багато країн. Але як оцінюють якість цієї освіти українці? 

Згідно з результатами опитування, проведеного у жовтні 2013 р., дуже низькою і низькою вважають якість вищої освіти 30% опитаних, середньою — 45%, швидше високою і дуже високою — 15%. З твердженням, що вища освіта допомагає реалізуватися найбільш здібним і талановитим, згодні 35 % респондентів, не згодні — 40 %. У те, що вища освіта допомагає знайти хорошу роботу, вірять 18%. Не згодні з цим — 60%.

Як відомо, є дві форми навчання у вузі — безкоштовна (за держзамовленням) і платна (за контрактом, за власні кошти). Теоретично всі громадяни мають рівні можливості для безкоштовного навчання. Однак із тим, що така можливість реальна, згодні лише 16% опитаних, не згодні — 64%.

З 2008 р. основним критерієм відбору студентів до вищих навчальних закладів є результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). І спочатку вступ до вишу був можливий лише на основі результатів ЗНО. Але з 2010 р. результати тестування стали "розмивати" з допомогою додаткових нарахувань: середнього бала атестата, балів за олімпіади, підготовчі курси. 

І, хоча тестування все ще залишається основним критерієм вступу, час від часу звучать ідеї про відмову від нього. Так, у січні 2013 р. віце-спікер парламенту комуніст І.Калєтнік заявив, що українські вищі навчальні заклади повинні повернутися до практики складання вступних іспитів. "Тільки 20% школярів підтримують теперішню систему ЗНО. Тоді як 80% учнів виступають категорично проти тестування в нинішньому вигляді", — заявляв нардеп.

Тим часом результати опитування свідчать про те, що довіра суспільства до ЗНО зростає (див. рис.1). 

Ці дані показують "середню температуру по країні". У цільовій групі, тобто серед тих, хто безпосередньо мав справу з тестуванням (проходив сам або його діти, родичі, діти родичів і друзів), результати ще більш полярні: у вересні 2011 р. ЗНО підтримали 64%, у 20 — 62%, у 2013 — 65% опитаних. Не підтримали — 22%, 26 % і 24%, відповідно.

Зовнішнє тестування ставить усіх у рівні умови. З цим згодні 67% опитаних із цільової групи і 52% тих, хто не був причетний до ЗНО. Не згодні — 22 і 27 %, відповідно. Тестування стимулює школярів учитися, а не покладатися на чиюсь допомогу. Так вважають 68% респондентів із цільової групи і 55% тих, хто не був причетний до ЗНО. Не згодні з ними 21 і 22%, відповідно. 

Однак учасники опитування вказують і на низку недоліків, пов'язаних зі вступом на основі ЗНО (див. рис.2). 

Тільки через популярність ЗНО серед українців досі ніхто з тих, кому воно заважає, не наважився його відкрито скасувати. Але спроби нівелювати значення тестування не припиняються.

Один із законопроектів про вищу освіту (його називають "ректорським") пропонує доповнити систему вступу до вузів вступними іспитами. У цільовій групі підтримують цю ідею 26% (бо це дасть можливість вузам відібрати "своїх" студентів), не підтримують — 52 % (бо це призведе до корупції). Серед тих, хто не входить до цільової групи, результати трохи різняться: 30 і 40 %, відповідно. 

Більше того, 68% опитаних із цільової групи вважають, що вступні іспити створюють умови для корупції. З ними не згодні лише 12%. А ось при зовнішньому тестуванні можливість корупції допускають 25% респондентів. Не згодні з ними 50%.

До речі, відповідаючи на запитання, що потрібно зробити насамперед для поліпшення системи вступу до вишу за результатами ЗНО, ніхто з опитаних не назвав вступні іспити. Ось найпопулярніші відповіді: краще готувати учнів у школах до складання тестів (52%); зробити проходження зовнішнього тестування обов'язковою умовою вступу до вузів, незалежно від року закінчення школи (24%); посилити громадський контроль на всіх етапах проведення ЗНО і вступу до ВНЗ (30%); вищі навчальні заклади повинні забезпечити публічність і зрозумілість системи зарахування абітурієнтів (37 %).

Відповідаючи на запитання, як саме можна поліпшити систему інформування абітурієнтів і зацікавлених сторін про перебіг вступної кампанії, респонденти з цільової групи (ті, хто не з чуток знає, що таке вступ до вузу) назвали такі заходи: зобов'язати Міністерство освіти і науки вчасно показувати повні й точні дані про перебіг конкурсу на сайті інформаційної системи "Конкурс" (38 %); посилити відповідальність кожного вишу та його керівництва за своєчасну передачу повних і точних даних про перебіг конкурсу в інформаційну систему "Конкурс" (46%); взагалі ліквідувати систему "Конкурс" (5%). 

Обговорюючи принципи формування рейтингових списків для зарахування, експерти і громадськість звертають увагу на пільговиків. Дедалі частіше виникають дискусії: а чи потрібні вступні пільги? Чи справедливо це стосовно інших абітурієнтів? Який спеціаліст вийде зі студента, зарахованого на навчання не на основі знань, а через якісь особливі життєві обставини? Як засвідчило дослідження, згодні з нинішньою системою пільг 44% респондентів із цільової групи. Вважають, що вступні пільги потрібно замінити адресною соціальною допомогою, 25% опитаних. За скасування всіляких пільг висловилися 20%.

Але якщо все ж таки залишити пільги, то кому? Сиротам, вважають 73% респондентів із цільової групи, чорнобильцям — 23%, незаможним — 38%, переможцям олімпіад — 40%, випускникам сільських шкіл — 14%, дітям із обмеженими фізичними можливостями — 40%, медалістам — 24%, дітям шахтарів — 9%.

Нарахування додаткових балів за навчання на підготовчих курсах підтримує 41% респондентів із цільової групи. Не згодні з такою нормою 40%. За те, щоб, крім балів ЗНО, під час вступу враховувати середній бал атестата, висловилися 40%, проти — 20%. Вважають, що бал за атестат враховувати потрібно, але при цьому він повинен "важити" значно менше, ніж ЗНО, — 24%.

Три закони про вищу освіту різняться підходами до організації вступу до вишів. Більше того, мають певне політичне забарвлення: є законопроект від опозиції, є від Партії регіонів, є так званий "консолідований", але теж по суті близький до опозиційного. У жодному з них тестування не скасовується. Але в проекті від ПР пропонується "розмити" його вступними іспитами.

Тим часом, як засвідчило опитування, ставлення до вступних іспитів у респондентів-виборців різних політичних сил істотно не різниться. Не підтримують цю ідею 49 % виборців "Батьківщини", 50% — "Свободи", 54% — "УДАРу", 39% — ПР і 31% — Комуністичної партії. Не заперечують проти запровадження вступних іспитів під час вступу, відповідно, 26, 24, 22, 30 і 32 %.

Ставлення до зовнішнього тестування в учасників опитування, незалежно від їхніх політичних уподобань, теж не різниться. За винятком хіба що симпатиків Комуністичної партії. Та й то не істотно (див. рис.3). 

Очевидно, що зовнішнє тестування — унікальна реформа вищої освіти. Вона не тільки стала серйозним кроком до справедливого і чесного вступу до вищих навчальних закладів, а й об'єднала суспільство. 

І тепер, коли обговорюються проекти законів про вищу освіту, коли в МОН затверджуються Умови вступу до вузів на 2014 р., дуже важливо не допустити руйнування та нівелювання ЗНО, забезпечити прозоре зарахування на основі його результатів і створити умови для контролю з боку громадськості за конкурсною ситуацією в кожному вищому навчальному закладі. 

Без усіх цих кроків мріяти про якісну вищу освіту, а отже — про обіцяні нам владою заможне суспільство і конкурентоспроможну економіку, не доводиться.

Примітка 

Дослідження проводилося з 2008 р. по жовтень 2013 р. 

у рамках реалізації освітніх проектів Альянсу USETI. У кожному із загальнонаціональних опитувань було опитано близько 2 000 респондентів із усіх областей України, АР Крим, Києва та Севастополя. Вибірка опитаних репрезентативна за статтю, віком, освітою, регіоном проживання та типом поселення.

Джерело: Дзеркало тижня