Зміни в Адміністрації президента: "Інтрига - в тому, що інтриги не буде"


У керівництві Адмністрації президента України відбулись зміни. Після відставки Бориса Ложкіна цю структуру очолив Ігор Райнін. Яким чином це може вплинути на роботу АП?

Ігор Райнін

Новопризначений глава Адміністрації президента України Ігор Райнін

Під час засідання Національної ради реформ 29 серпня президент України Петро Порошенко подякував главі Адміністрації президента Борису Ложкіну за роботу та повідомив про рішення призначити новим очільником АП України 43-річного Ігоря Райніна, який до цього працював главою Харківської обласної державної адміністрації.

Порошенко не скупився на дифірамби, пояснюючи своє рішення стосовно Райніна. Той, хто мав можливість бути в Харкові, на власні очі переконався, наскільки кардинальні зміни відбулися в політичній, менеджерській та господарській сферах регіону, зауважив український президент. На його думку, Харківська область, яка з прифронтового регіону перетворилася на центр розвитку та реформ, є зразком у питанні запровадження децентралізації.

Хто ж такий Райнін? За плечима цієї людини робота на керівних посадах підприємств реального сектора економіки. Він був заступником голови Харківської обласної держадміністрації, а згодом і сам очолив цю структуру. Не є для нього цілиною і робота в Києві: з листопада 2014 по лютий 2015 року Райнін обіймав посаду заступника глави Адміністрації президента.

За даними порталу "Слово і Діло", який висвітлює обіцянки та їхнє виконання провідними українськими політиками та чиновникам, станом на 29 серпня 2016 року на посаді голови Харківської ОДА Райнін виконав 67 з 84 обіцянок, або майже 80 відсотків. Крім того, за підсумками 2015 року ввірений йому регіон посів четверте місце серед усіх областей України за рівнем соціально-економічного розвитку, пише видання.

В АП без змін

На думку експертів призначання Райніна не змінить ситуацію в українському політикумі та не вплине на роботу Адміністрації президента. "Порошенко особисто займається цілодобовим керуванням власним політичним процесом. Тому "інтрига відставки Ложкіна - в тому, що інтриги не буде", - наголошує на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. керівник Центру соціальних і політичних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран.

Подібної думки дотримується й професор політології Києво-Могилянської академії та науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань. "За часів Ложкіна Адміністрація президента була тим, чим вона має бути - офісом, який займався виконанням того курсу, який закладався президентом. Функціонально це було правильно", - зауважив Гарань, відповідаючи на запитання DW. Призначення Райніна продовжує цю логіку, вважає він.

За словами Гараня, заміна Ложкіна на Райніна свідчить про те, що за главою АП будуть збережені функції комунікатора. "Райнін не має своїх політичних амбіцій", - вважає Гарань. Проте, очевидно, що Райніну не вистачатиме тих зв’язків, які були у Ложкіна. Їх йому доведеться вибудовувати, наголошує експерт.

Тим часом і сам Райнін вже заявив, що готовий до виконання поставлених президентом завдань. Серед них "оптимізація управлінських процесів і прийняття рішень по реалізації ініційованих президентом реформ", - сказав новий глава АП під час брифінгу в Києві. Крім того, Райнін буде зосереджуватись на роботі по боротьбі з корупцією, реформі державної служби, оборонній реформі, детінізації економіки та інвестиційної діяльності.

Ложкін пішов, щоб залишитись

А чим же тепер займатиметься Ложкін? Не можна сказати, що відставка Ложкіна була зовсім несподіваною. Ще в листопаді 2015-го року в інтерв’ю виданню "Дзеркало тижня" Ложкін заявив, що не бачить себе "все життя на держслужбі". "Є певний період часу - я його для себе точно не визначав, - протягом якого я працюю на державу, роблю все можливе для того, аби моя країна стала справді європейською, змінилася, прийняла нормальні правила гри. А після цього я повернуся в бізнес", - сказав він тоді.

За словами члена Національної ради реформ та співзасновника громадської організації Всеукраїнська громадянська платформа "Нова країна" Валерія Пекаря, Ложкін прийшов в АП як кризовий менеджер. А кризовий менеджер на постійній роботі - це нонсенс, вважає він. "Зараз час інших людей. Так само є й економічна логіка: є стабілізація, але цього замало - потрібне зростання, стрімке зростання", - пише Пекар у Facebook.

Саме економічним зростанням Ложкін планує займатися на посаді глави Національної інвестиційної ради. За його словами, до 2036 року країні необхідно залучити до 200 мільярдів доларів США інвестицій, щоб забезпечити щорічне зростання ВВП на 6,5-9 відсотків.

Як вважається, Ложкін був для українського президента головним переговірником з політиками з різних таборів та фінансово-промисловими групами. За даними українських ЗМІ, з Порошенком він співпрацює ще з 2007 року. Тому, не виключають оглядачі, Ложкін на новій посаді не тільки не перестане бути важливою фігурою на українській політичній шахівниці, але, ймовірно, залишатиметься посередником між президентом і великим капіталом.

DW