Прес-конференція “Скільки коштує безпека України? Експертна оцінка вступу України до НАТО”
Учасники:

Владислав Яснюк — заступник директора Департаменту НАТО Міністерства закордонних справ України;

Олександр Палій — координатор міжнародних програм Фонду “Демократичні ініціативи”, експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України, кандидат політичних наук.
 

Проект Ясник спрямований на висвітлення та всебічне обговорення національних інтересів України, зокрема, в сфері міжнародної політики.

ЯСНИК: 4 гривні на рік за безпеку

Переваги вступу до НАТО для економіки України:

·      Відносно невелика загальна вартість вступу (оскільки ні для НАТО, ні для України немає потреби розміщувати на території України іноземні війська). Досвід вступу до НАТО країн Східної Європи свідчить про те, що цей процес може бути дуже дешевим. НАТО дало змогу гарантувати надійну безпеку за невеликі кошти, за які Україна ніколи б не мала такого рівня безпеки, як за умов членства в НАТО, навіть якби витрачала на оборону весь свій бюджет. Самостійно забезпечувати повноцінну оборону — справа дуже дорога. Спільна оборона створює сприятливе середовище безпеки на кордонах з країнами-союзниками, що дає змогу заощаджувати кошти на відмові від принципу “кругової оборони”.

·      НАТО не вимагав масового переозброєння східноєвропейських армій. НАТО також не вимагає від своїх членів закупівлі озброєння виробництва країн–членів НАТО. Кожна країна має право на власний розсуд вирішувати, яке озброєння і чийого виробництва купувати для своїх збройних сил.

·      Українське озброєння радянського виробництва не становить проблеми при вступі до НАТО. Не лише нові члени НАТО, але й така розвинена країна, як Німеччина, півтора десятиліття використовувала колишнє радянське озброєння (Німеччина — літаки МіГ-29, які були на озброєнні ще в армії НДР).

·      Вступ до НАТО є імпульсом іноземним інвесторам для приходу в Україну. Після вступу до НАТО відбудеться різке збільшення іноземних інвестицій в Україну, оскільки безпека пов’язана з економікою (наприклад, для Польщі, Чехії і Угорщини приплив іноземних інвестицій за рік після оголошення про вступ до НАТО збільшився у 3,5 раза, для Румунії — на 141%). Україна, вступивши до НАТО, цілком може очікувати на аналогічний ефект. Таким чином, позитивний ефект від вступу до НАТО для економіки України значно перевищує можливі економічні проблеми.

·      Інвестиції з країн НАТО до України, на відміну від інвестицій Росії, — легальні. Згідно з дослідженням організації "Транспаренсі Інтернешнл" серед 20 найменш корумпованих держав світу 10 — держави–члени НАТО. Росія й Україна в цьому списку замикають першу сотню.

·      Вступ до НАТО означає нові можливості для конкурентоздатних оборонних виробництв. Членство в НАТО негативно позначилося насамперед на низькотехнологічних оборонних комплексах (частина підприємств у Словаччині). Натомість від вступу до НАТО виграли високотехнологічні ВПК (насамперед у Польщі й Чехії). Конкурентною перевагою України є високотехнологічний ВПК, а також здатність України до створення в замкнутих виробничих циклах деяких конкурентоздатних на світовому ринку зразків озброєння у таких галузях, як літакобудування, танкобудування, суднобудування, а також ракетобудування та системи протиповітряної та протиракетної оборони. НАТО має дуже потужні науково-дослідницькі підрозділи і можливості їх фінансування. Тому не викликає сумніву, що гігантський науковий потенціал України буде задіяний у разі вступу до НАТО.

·      Вступ до НАТО пов’язаний з поліпшенням клімату для підприємницької діяльності в Україні, зокрема покращиться міжнародний інвестиційний імідж України. Вступивши до НАТО, Україна в очах міжнародних інвесторів втрачає статус “пострадянської країни” з усім набором стереотипних для інвесторів штампів — корупцією, злочинністю тощо. Західні інвестори вважають, що членство в західних інституціях, зокрема НАТО і ЄС, сприяє стандартизації економічних правил.

·      Членство в НАТО різко покращить перспективи вступу України до ЄС, залучення до гігантського європейського ринку та приєднання до відповідних програм розвитку.

Вступ до НАТО: дуже дешево, бо не сердито

Витрати на вступ до НАТО можна мінімізувати за рахунок уникнення:

1)     необхідності розміщувати на території України військові бази;

2)     необхідності масштабного переозброєння української армії.

Якщо діяти за логікою “холодної війни” і супроводжувати вступ до НАТО розміщенням на своїй території великих іноземних військових баз, то тоді вступ до НАТО справді мав би вилитися в чималу копійку. Якби у підходах до євроатлантичної інтеграції України було застосовано модель, коли НАТО вимагатиме від України попереднього виходу на стандарти Альянсу за рівнем озброєння, підготовки військ тощо, то вартість вступу України до НАТО могла б бути досить значною і вимірюватися десятками мільярдів доларів США. Однак НАТО не вимагає масового переозброєння від своїх членів. Отож для України вигідний “чисто паперовий” варіант вступу до НАТО. Жодної потреби розміщення на території України іноземних військових баз не існує. Україна має достатній військовий, людський і технологічний потенціал, щоб гарантувати свою безпеку, використовуючи лише політичний “дах” НАТО та маючи за спиною лише теоретичну можливість підтримки з боку 26 держав-членів НАТО у військовий час.

Такий “паперовий” варіант розширення НАТО був застосований до всіх 10 нових членів Альянсу. Лише на території Литви з’явився невеликий підрозділ НАТО у складі 100 авіаторів і 4 літаків для забезпечення натівських стандартів охорони повітряного простору трьох країн Балтії, які не мають навіть такого мізерного числа військових літаків

Пряма вартість вступу України до НАТО залежить насамперед від політичних чинників. Досі НАТО при розширенні вимагав від претендентів на членство лише обмежених оборонних зусиль, які передбачали незначне (усього на кілька відсотків) збільшення оборонних витрат. У справі України ще більш імовірно, аніж у разі інтеграції до Альянсу інших держав Центрально-Східної Європи, що НАТО не вимагатиме значних витрат на переозброєння та підготовку української армії, оскільки наявні оборонні можливості України значно більші, аніж у більшості держав, що вступили до НАТО у 1999–2004 рр. Крім того, стратегічна важливість України для європейської безпеки та зменшення ризиків воєнного характеру в Європі роблять інтеграцію України до НАТО насамперед політичним кроком, і лише в другу чергу — військовим.

Напередодні ухвалення рішення про вступ до НАТО Польщі, Чехії та Угорщини три авторитетні установи у США провели попередні оцінки загальної вартості цього процесу.

Як виявилось, прямі витрати на вступ до НАТО нових країн не набагато відрізнялися від їхніх внесків до спільного бюджету Альянсу, який іде на утримання керівних органів НАТО. Так, приміром, така країна, як Польща, платить до спільного бюджету близько 40 мільйонів доларів на рік, а Латвія – лише близько 3 мільйонів доларів на рік. Час довів невиправданість астрономічних оцінок вартості вступу до НАТО нових членів. Можна сказати, що загальна вартість розширення становила близько нуля, оскільки так чи інакше, в межах НАТО чи поза ним держави змушені були б провадити модернізацію своїх збройних сил.

Вартість членського внеску України до бюджету НАТО, за попередньою оцінкою, перебуватиме в межах внеску Польщі і становитиме близько 40–50 мільйонів доларів США на рік. Іншими словами, 4 гривні з людини – громадянина України.

Підготовлено робочою групою експертів Фонду “Демократичні ініціативи” та Інституту зовнішньої політики. Керівник експертної групи – кандидат політичних наук Олександр Палій.

вгору