Опитування / 2015 / Донбас після виборів: думки громадських активістів - Фонд «Демократичні ініціативи»

Донбас після виборів: думки громадських активістів


Експертне опитування представників неурядового сектору, які працюють у Донецькій та Луганській областях, було проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в період з 11 по  19 листопада 2015 року. В опитуванні взяли участь 49 експертів.
Дослідження здійснено за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Посольства Великої Британії в Україні.

  • Переважна частина експертів схиляється до того, що місцеві вибори на Донбасі у 2015 р. відповідали загальним демократичним стандартам. Втім, третина опитаних експертів  з цим не погоджується і вважає, що демократичні стандарти не були дотримані на останніх виборах місцевої влади на Донеччині і Луганщині.
  • Різні складові  виборчого процесу експерти загалом оцінюють на середньому рівні – деякі дещо нижче середнього, деякі – дещо вище.  Так,  за 5-бальною шкалою, де  «1» – це вкрай негативна оцінка, а «5» – максимально позитивна, ведення партіями і кандидатами виборчих кампаній експерти оцінюють у середньому на 2,49 бала, конкуренцію та змагальність між кандидатами – на 2,5, формування виборчих комісій – на 2,65,  нове виборче законодавство щодо місцевих виборів – на 2,69, укладення партійних списків  і висування кандидатів – на 2,82, свободу доступу кандидатів до ЗМІ – на 2,9, чесність підрахунку голосів – на 3,01, діяльність виборчих комісій у день голосування – на 3,15 і організацію голосування в день виборів – на 3,23 бала.
  • Більшість експертів вважає, що під час ведення передвиборчої агітації та кампанії  кандидати та політичні партії недостатньо приділяли увагу  важливим для Донеччини і Луганщини проблемам. 
  • На думку більшості опитаних, місцеві засоби масової інформації висвітлювали виборчу кампанію на Донбасі в основному необ’єктивно і упереджено, хоча певні винятки були. Лише один із 49 експертів зазначив, що майже всі місцеві ЗМІ  цілком дотримувалися принципу об’єктивності та незаангажованості у своїй роботі під час виборчих перегонів.
  • Окремі порушення на деяких виборчих дільницях мали місце, втім на остаточний результат голосування це істотно не вплинуло – так переважна частина оцінює  чесніть місцевих виборів на Донбасі. Втім, деякі експерти (15) вказують і на наявність  системних порушень, які суттєво вплинули на отримані у цих округах результати.
  • Експертна думка щодо того, як саме новий виборчий закон вплинув на виборчий процес на Донбасі, розділилася рівноцінно на тих, хто розглядає цей  вплив як позитивний, і тих, хто  вважає його негативним. Основні аргументи на користь позитивного впливу закону – це певне оновлення складу місцевих рад, а також заміна мажоритарної складової новою формулою з певними елементами відкритості. Найбільш поширене пояснення негативного впливу закону – це його складність і малозрозумілість для всіх ключових учасників процесу:  від виборців до кандидатів і членів виборчих комісій.
  • Основними позитивними відмінностями нинішніх  місцевих виборів у Донецькій і Луганській областях від попередніх виборів  експерти вважають підвищення змагальності і посилення конкуренції між кандидатами і партіями;  відчутно менший обсяг фальсифікацій, відвертого підкупу і, відповідно, вищий рівень прозорості процесу; відсутність монополії в регіоні у будь-якої з політичних сил; менше використання адміністративного ресурсу.
  • Серед тих відмінностей, які, на думку експертів, мають негативний характер,  згадувалася низька якість організації виборчого процесу як такого, некомпетентність членів виборчих комісій; політична апатія, розгубленість і відсутність інтересу до виборів з боку місцевого населення, особливо – молоді;  використання як старих форм і методів фальсифікацій, так і нових; обмежені можливості для самовисування, необхідність приналежності до політичної партії.
  • Немає однозначних очікувань експертів щодо того, як  результати виборів вплинуть на  склад місцевої політичної еліти. Так, на позитивний вплив очікують 18 експертів,  15  не мають сподівань, що склад  місцевої еліти якісно зміниться, і стільки ж взагалі не можуть дати жодних конкретних оцінок цим перспективам.  
  • Вибори в Маріуполі, Красноармійську і Сватовому не відбулися  насамперед через винятково політичні причини: намагання досягти домовленостей між чинною і попередньою владою, різними фінансово-промисловими і політичними групами з метою розділити сфери політичного впливу в регіоні. Другою за поширеністю причиною проблем із виборами у цих містах називають бажання представників колишньої Партії регіонів залишитися на Донбасі при владі.
  • Абсолютна більшість опитаних представників НУО мають досвід співпраці з органами місцевого самоврядування задля вирішення проблем місцевого значення. Так, 20 експертів зазначили, що співпраця з владою для них – це постійна і перманентна практика, а ще 24 – вказали на наявність такої співпраці, але на ситуативній основі, час від часу.
  • Оцінки ефективності такої співпраці розійшлися: половина експертів не задоволена продуктивністю такої співпраці, але 18 представників неурядових організацій, навпаки, переважно задоволені. 
  • Налагодженню ефективної кооперації між органами місцевого самоврядування та неурядовим сектором  заважає, на думку громадських активістів, небажання влади враховувати думку громадських організацій, брак прозорості та корупційна складова у діях влади, а також недостатній рівень кваліфікації представників влади, формалізм і забюрократизованість системи, пасивність органів місцевого самоврядування в принципі.
  • При цьому на покращення  умов для відповідної співпраці після місцевих виборів  очікують тільки 15 із опитаних громадських діячів. Стільки ж  вважають, що нічого у співпраці між органами місцевого самоврядування і третім сектором не зміниться. Частина експертів (9) взагалі вважає, що співпрацювати з владою на місцях стане складніше, і стільки ж респондентів поки не визначилися зі своїми оцінками.
  • Ті, хто має надію на покращення умов взаємодії та партнерства з владою,  пояснюють свій оптимізм тим, що загальний тиск громадськості на владу надалі тільки зростатиме, що місцева еліта прагнутиме втриматися при владі, а відтак буде змушена маневрувати і робити певні кроки назустріч громадськості.
  • В основі песимізму  тих, хто жодних змін не очікує або, навпаки, готується до погіршення умов співпраці з владою, лежить передусім  відсутність достатнього оновлення  місцевих еліт, переобрання представників колишньої влади на посади мерів і депутатів.

 

Результати опитування

  1. На Вашу думку, чи відповідали місцеві вибори 25 жовтня в Донецькій та Луганській областях демократичним стандартам?

 

Кількість експертів

Так, повністю

1

Переважно так

27

Переважно ні

11

Зовсім ні

5

Важко сказати

4

1 експерт не надав відповіді на це запитання

 

  1. Як би Ви оцінили такі складові місцевих виборів (за 5-бальною шкалою, де «1» – дуже погано, «5» – дуже добре)?

 

 

1

2

3

4

5

Середня оцінка

Законодавство щодо місцевих виборів[1]

6

15

17

8

2

2,69

Формування виборчих комісій[2]

4

18

18

7

1

2,65

Укладення партійних списків і висування кандидатів

4

17

15

10

3

2,82

 

Ведення партіями і кандидатами виборчої кампанії

9

16

17

5

2

2,49

Реальна конкуренція і змагальність кандидатів[3]

9

13

19

7

0

2,5

Свобода доступу кандидатів до ЗМІ[4]

5

14

15

9

5

2,9

Організація голосування у день виборів[5]

3

8

15

19

3

3,23

Діяльність виборчих комісій у день виборів[6]

3

5

24

14

2

3,15

Чесність підрахунків голосів[7]

5

6

18

16

2

3,01

 

  1. На Вашу думку, чи достатньо уваги у своїй передвиборній агітації партії та кандидати приділяли важливим проблемам регіону?

 

Кількість експертів

Так, партії та кандидати приділяли достатньо уваги важливим проблемам регіону

7

Партії та кандидати приділяли певну увагу цим проблемам, але недостатньо

27

Партії та кандидати практично не приділяли ніякої уваги важливим проблемам регіону

14

Важко сказати

1

 

  1. Як Ви вважаєте, чи об'єктивно висвітлювали виборчу кампанію місцеві ЗМІ?

 

Кількість експертів

Так, майже усі місцеві ЗМІ висвітлювали кампанію об’єктивно і неупереджено

1

Винятки, звичайно, були, але в основному місцеві ЗМІ були об’єктивні та неупереджені

13

В основному місцеві ЗМІ висвітлювали виборчу кампанію необ’єктивно, але були й винятки

28

Фактично всі місцеві ЗМІ вели себе необ’єктивно й упереджено

5

Важко сказати

1

Немає відповіді 

1

 

  1. Як Ви вважаєте, чи були місцеві вибори чесними?

 

Кількість експертів

Так, вибори пройшли цілком чесно, без підтасувань

0

Були окремі порушення на окремих виборчих дільницях, що істотно не вплинуло на кінцеві результати

28

Були істотні системні порушення в окремих округах, які вплинули на отримані у цих округах результати

15

Істотні системні порушення, які викривили волю виборців, були по всьому регіону

3

Важко сказати

3

 

  1. Яким, на Вашу думку, був вплив нового законодавства про місцеві вибори, на виборчий процес у Донецькій і Луганській областях?

 

Кількість експертів

Цілком позитивним

1

Переважно позитивним

17

Переважно негативним

16

Зовсім негативним

3

Важко сказати

11

Немає відповіді

1

 

  1. Поясніть свою думку

Пояснення позитивного впливу закону на виборчий процес

 

Кількість згадок

Певне оновлення депутатського корпусу

4

Скасування мажоритарної складової – конкурентність і краща якість списків. Елементи відкритості списків

3

  • Підвищення вимог до професійності учасників процесу, включаючи  членів комісії
  • Руйнація монополії однієї політичної сили
  • Можливість робити вибір на основі двох факторів  – партійної приналежності  та персони кандидата
  • Підвищення  відповідальності обраних осіб
  • Зменшення впливу держави на волевиявлення
  • Призупинення сепаратистських настроїв та дій

Варіанти, згадані по одному разу

 

Пояснення негативного впливу закону на виборчий процес

 

 

Кількість згадок

Закон заскладний і незрозумілий для виборців, висуванців та членів комісій,  особливо в частині визначення складу рад,

16

Низький інтерес виборців до виборів як таких

3

Скасування мажоритарної складової для певних рівнів

 

Можливість використання адмінресурсу

2

Непрозорий механізм формування  списків кандидатів, використання «старих» схем, політичні домовленості між різними політсилами

2

Позбавлення  переселенців  можливості проголосувати

3

  • Не вирішена проблема підкупу виборців
  • Партійність кандидатів  визначали вибір виборця
  • Чинна влада фактично легітимізувала представників Партії регіонів
  • Відсутність просвітницької роботи з молоддю і її мотивації до залучення у виборчий процес у різних сенсах
  • Вільне тлумачення норм закону ЦВК
  • Непрозорість та залежність ЗМІ
  • Відсутність реальних відкритих списків
  • Неврегульованість питання про проведення виборів у тих містах і районах, де вибори не відбулися, як і повноваження мерів і депутатів у таких населених пунктах, одиницях
  • У  прифронтових районах,  попри відсутність виборів у більшості округів,  все одно проводились вибори повного складу  районних рад
  • Організаційна непідготовленість  проукраїнських партій до участі у виборах
  • Закон не ліквідував значення такого фактору, як фінансові ресурси кандидатів
  • Зрив виборів у Красноармійську внаслідок істотних і численних порушень

 

Варіанти, згадані по одному разу

 

7.На Вашу думку, чим нинішні місцеві вибори в Донецькій і Луганській областях відрізнялися від попередніх? Вкажіть три основні відмінності та позначте їх знаком «+» - відмінність у позитивний бік, «–» - у негативний, «+–» - є і плюси, й мінуси.

Відмінності в позитивний бік («+»)

 

Кількість згадок

Підвищення конкурентності і змагальності

12

Менший рівень фальсифікацій, відвертого підкупу,  вищий рівень прозорості 

8

Відсутність монополії будь-якої політичної сили, руйнування політичної монополії в місцевій владі

7

Менше застосування адміністративного і силового ресурс у з боку чинної влади

6

Кращі шанси у простих громадян бути обраними

4

Аналог відкритих списків, кандидати були відомі під час кампанії, ранжування кандидатів  залежно від їх результату в округах

4

Фінансовий та економічний чинники вже не відігравали  такої ролі, як раніше 

4

Більша свобода ЗМІ, більш вільний доступ кандидатів до ЗМІ

2

Оновлення депутатського корпусу

2

Поява нових партій

2

Активізація патріотичних  сил  в політиці

2

Підвищення громадянської активності та вимогливості  громадян.

Стали очевидними маніпуляції і брехня з боку провладної сили.

Відмова від мажоритарної складової.

Більш відповідальна робота ТВК.

Вища активність громадських організацій з приводу висвітлення виборчого процесу.

Низька активність люмпенізованого електорату.

Варіанти, згадані по одному разу

 

 

Відмінності в негативний бік («-»)

 

Кількість згадок

Низька якість організації виборчого процесу, непрофесійність роботи виборчих комісій

5

Апатія, невизначеність  місцевого населення, особливо молоді, недовіра до кандидатів

5

Використання звичних форм фальсифікацій у поєднанні з новими

5

Необхідність приналежності до партії, неможливість самовисування на виборах до міськрад

4

Відсутність можливості  проголосувати переселенцям

2

«Оновлена» чинна влада на місцях підігрувала представникам колишньої влади – «регіоналам»

2

Переобрання представників колишньої влади, що  були задіяні у сепаратизмі

2

Низький рівень поінформованості суспільства щодо виборчого процесу

2

Стислі терміни кампанії, недостатньо часу для кандидатів

2

Місцеві ЗМІ працювали на конкретні політичні сили і кандидатів

2

Більше технічних проектів «під вибори».

Менша мотивація населення брати участь у виборах.

Фактор війни – вибори відійшли на задній план .

Широке використання підкупу виборців.

Кандидати орієнтувалися не на патріотичний електорат в першу чергу.

Відсутність  значного фінансового ресурсу у неолігархічних партій.

Відсутність захисту і контролю за процесом підрахунку голосів.

«Псевдодемократична» система не стала демократичною.

Відсутність виборів до обласних рад.

Недостатній рівень патріотизму  серед місцевого населення на Донбасі, відсутність інформації навіть на дільницях.

Складний і незрозумілий для населення новий виборчий закон.

Поляризація поглядів.

Низька активність «нових» для регіону партій.

Зрив виборів у Красноармійську.

Залучення «тітушок».

Позиція ЦВК.

Програш патріотично налаштованих кандидатів.

Деякі округи лишилися без обраних депутатів.

Нерозуміння владою проблем и потреб населення.

Варіанти, згадані по одному разу

 

 

Порівняно з попередніми виборами  мали місце як плюси, так і мінуси («+/-»)

 

Кількість згадок

Кількісний склад рад прив’язаний до кількості населення

1

Влада почала реагувати на думку громади

1

 

Істотних відмінностей між виборами 2015 р. і виборами 2010 р. немає – 4 експерти.
 

  1. Як Ви вважаєте, як результати місцевих виборів 2015 року вплинуть на якісний склад місцевої політичної еліти у Донецькій і Луганській областях?

 

Кількість експертів

Цілком позитивно

2

Переважно позитивно

16

Переважно негативно

9

Зовсім негативно

6

Важко сказати

15

Немає відповіді

1

 

  1. На Вашу думку,  що стало головними причинами проблем із проведенням виборів у низці міст Донецької та Луганської областей (Маріуполь, Красноармійськ, Сватове)?

 

 

Кількість згадок

Винятково політичні причини, домовленості нинішньої і колишньої влади, різних фінансово-промислових груп,  розподіл сфер політичного впливу

15

Бажання «регіоналів» лишитися при владі в регіоні

9

Переважно незмінний склад виборчих комісій, їх заангажованість, порушення ними норм виборчого законодавства 

5

Слабка робота проукраїнських сил, відсутність стратегії  і організованості

3

Відсутність покарання за фальсифікації на минулих виборах

3

Страх чинної влади, що будуть переобрані представники колишньої Партії регіонів

2

Відсутність намірів чинної влади викорінити старі корупційні схеми і сприяти демократизації Донбасу

2

Незрозумілість і недолугість  нового виборчого закону

2

Саботаж місцевих еліт  та спроби фальсифікацій і порушень законодавства 

3

Політична ситуація і зневіра.

Низький рівень організованості учасників виборчого процесу.

ЦВК  не стала арбітром, а навпаки, підігрувала інтересам однієї партії - Опозиційного Блоку.

Варіанти, згадані по одному разу

 

Важко відповісти

1

 

  1. Чи маєте Ви або Ваша організація досвід співпраці з органами місцевого самоврядування з вирішення проблем місцевого значення?

 

Кількість експертів

Так, ми регулярно співпрацюємо

20

Ми співпрацюємо час від часу

24

Ні, ми зовсім не співпрацюємо

1

Місцева влада заважає нашій роботі

3

Важко сказати

0

Немає відповіді

1

 

  1. Чи задоволені Ви ефективністю Вашої співпраці (чи Вашої організації) з органами місцевого самоврядування?

 

Кількість експертів

Так, повністю задоволений

0

Переважно задоволений

18

Переважно не задоволений

21

Зовсім не задоволений

4

Важко сказати

4

Немає відповіді

2

 

  1.  У чому полягають головні перешкоди для ефективної співпраці Вас чи Вашої організації з органами місцевого самоврядування?

 

Кількість згадок

Небажання влади враховувати думку  громадської організації/діяча

9

Відсутність прозорості у діях влади, корупційна складова

9

Недостатній кваліфікаційний рівень посадових осіб, формалізм та пасивність

9

Законодавче обмеження можливостей громадських організацій  впливати  на владу, наділення їх правом тільки рекомендаційного та дорадчого голосу

4

Влада не сприймає громадськість як рівноцінного партнера

4

Особистісний фактор, персональні амбіції і порушення домовленостей

4

Бажання влади працювати зі «своїми» НУО, які вони створюють

2

Відмінності у ставленні до Української держави, наявність сепаратистів у лавах представників влади

2

Відсутність пропозицій з боку влади і запрошень громадських активістів на роботи у владі.

Відсутність фінансових ресурсів у громадської організації, демотивація щодо співпраці з нею.

Небажання  вищого керівництва області співпрацювати.

Недостатній рівень професіоналізму  самих НУО, брак фахівців, які  були би ефективними у діалозі з владою.

Брак часу у представників влади.

Брак коштів  та інших ресурсів у місцевої влади, аби вирішувати нагальні проблеми громади .

Відсутність необхідної підтримки з боку місцевих мешканців.

У нашої організації проблем у співпраці з органами влади немає.

Варіанти,  згадані по одному разу

 

 

  1.  На Вашу думку, чи покращаться умови співпраці громадськості з органами місцевого самоврядування після місцевих виборів?

 

Кількість експертів

Так, безумовно, покращаться

0

Скоріше, покращаться

15

Не зміняться

15

Скоріше, погіршаться

8

Ні, безумовно, погіршаться

1

Важко сказати

9

Немає відповіді

1

 

  1. Обґрунтуйте, будь ласка, свою думку.

Умови співпраці покращаться, бо:

 

Кількість згадок

Зростатиме тиск громадськості на владу

6

Місцева еліта хоче втриматися при  владі і йтиме на певні поступки 

4

Відбулося певне оновлення місцевої влади, поява молодих облич

2

Підвищилася строкатість складу місцевих рад. Мерам доведеться маневрувати і залучати громадськість

2

Новообрані депутати самі розуміють, що треба співпрацювати з громадою

2

Місцева влада і раніше співпрацювала з громадськістю. Необхідне стабільне перемир’я  і ця співпраця продовжиться.

Більший контроль з боку міжнародних партнерів за процесами в Україні.

Очікувані зміни у законодавстві щодо співпраці між владою та неурядовим сектором на місцях.

Варіанти, згадані по одному разу

 

Умови співпраці не зміняться або  погіршаться, бо:

 

Кількість згадок

Достатнього оновлення місцевої влади не відбулося. Представники минулих каденцій були переобрані мерами або депутатами

9

Відсутні реальні механізми  впливу громадських організацій на владу

2

Громадські ради – малоефективна форма співпраці;

Реформа децентралізації і дерегуляції просувається  надто повільно.

Існує ризик надмірної політизації діалогу і втрати конструктивності у відносинах влади і громадського сектору.

Фінансові ресурси лишилися  незмінними.

Місцева влади як система пасивна і безініціативна.

Після виборів цікавість  влади до громадських активістів впаде.

Громадські організації  – це перешкода для корупційної діяльності місцевої влади.

Допоки немає державної політики щодо  Донбасу, вся місцева влада в регіоні сприйматиме своє становище як нестабільне і ситуативне.

Зв’язок між  виборцями та обраними депутатами слабкий, можливості виборців звертатися до депутатів обмежені.

Варіанти, згадані по одному разу

 

Вкажіть, будь ласка, Ваш рід занять[8]

 

Кількість експертів

Експерт, аналітик

8

Громадський діяч

25

Журналіст

13

Інше

6

Деякі особи вказували кілька  сфер  своєї діяльності

 

Список експертів

  1. Вадим Алтухов
  2. Марія Байрачна
  3. Олексій Бірюков
  4. Олександр Белименко
  5. Лілія Борова
  6. Ольга Ворощук
  7. Сергій Гармаш
  8. Михайло Горбань
  9. Марія Давиденко
  10. Олександр Дерека
  11. Василина Джура
  12. Дмитро Дурнєв
  13. Олександр Жамойтін
  14. Павло Жовніренко
  15. Лариса Заливна
  16. Іванов Олександр
  17. Дмитро Ігнатьєв
  18. Світлана Кашенець
  19. Сергій Карелін
  20. Сергій Кіріченко
  21. Валерій Кочуєв
  22. Валентин Краснопьоров
  23. Антон Кухлєв
  24. Марина Кухлєва
  25. Владислав Леошко
  26. Олексій Мацука
  27. Роман Міщенко
  28. Валерій Новіков
  29. Лідія Овчаренко
  30. Галина Олійникова
  31. Вікторія Омельченко
  32. Пащенко
  33. Сергій Поляков
  34. Сергій Пронкін
  35. Персин
  36. Роман Пунін
  37. Мариан Романцова
  38. Світлана Рудь
  39. Фьодор  Руденко
  40. Михайло Рябчин
  41. Стогнєєва
  42. Наталя Трояновська
  43. Василь Хоменко
  44. Тетяна Шашкова
  45. Євген Шаповал
  46. Альона Щекодина
  47. Ольга Щербина
  48. Віолетта Цуркан
  49. Ілона Юрчук

 


[1] 1 респондент не надав відповіді на це запитання

[2] 1 респондент не надав відповіді на це запитання

[3] 1 респондент не надав відповіді на це запитання

[4] 1 респондент не надав відповіді на це запитання

[5] 1 респондент не надав відповіді на це запитання

[6] 1 респондент не надав відповіді на це запитання

[7] 2 респонденти не надали відповіді на це запитання

[8] Деякі особи вказали кілька сфер занять