Дозвілля молоді України та Росії активно переноситься в Інтернет-мережу


Олена Злобіна

Порівняння  пріоритетів у проведенні вільного часу

У сфері дозвілля молоді відбулися неабиякі зміни. Змінилася сама система пріоритетів, деякі види занять помітно втратили значущість, інші набули неабиякого поширення. Розглянемо ці зміни детальніше[1].

Види занять

Україна
Росія
2003
2009
2003
2009
Дивлюся телевізор
75,7
76,2
77,9
76,7
Зустрічаюсь з друзями поза домом
53,8
51,4
57,2
59,4
Ходжу в гості або сам(а) приймаю гостей
46,2 
38,6
51,1 
47,5
Слухаю радіо
41,2
19,2
34,3
22,5
Читаю газети
40,9 
29,4
35,8 
24,4
Читаю книжки (художню літературу)
38,9 
26,6
39,3 
27,1
Працюю в саду, на городі, на садовій ділянці
35,5
16,6
25,1
10,7
Читаю журнали
34,9
25,2
27,2
28,4
Слухаю платівки, магнітофонні записи
33,0
20,4
31,2
21,8
Буваю в клубах, барах, на дискотеках
31,2
20,2
27,6
24,2
Займаюсь ремонтом, благоустроєм будинку, щось майструю
26,4
17,6
24,2
17,6
В’яжу, шию, займаюсь рукотворами
15,2
9,8
16,2
10,1

Займаюсь спортом (шейпінгом, аеробікою, в тренажерному залі, бігаю вранці тощо)

14,6
11,6
17,3
21,2

Займаюсь підвищенням своєї кваліфікації (самостійно або відвідую курси, отримую другу освіту тощо)

10,8
9,2
12,4
13,4
Ходжу в кіно
10,2
12,0
11,7
27,1
Ходжу в театр, на концерт
9,4
4,0
11,5
8,8
Ходжу дивитись спортивні змагання
9,3
5,0
10,5
11,3
Граю в комп’ютерні ігри
6,4
15,0
11,8
25,0
Ходжу в походи, займаюсь туризмом
5,0
6,4
7,2
6,3
Займаюсь аматорською фотографією, відео зйомкою
4,6
3,4
3,2
4,8
Проводжу час в Інтернеті
1,9
27,4
6
40,8
Займаюсь політичною діяльністю
 
1
1
1
 

Як і раніше, на першому місці – перегляд телепрограм. Частка прихильників цього виду дозвілля залишилася практично незмінною і в Україні, і в Росії. Проте контакти з іншими засобами масової інформації зазнали відчутних змін. Різко ( в Україні вдвічі, в Росії у півтора рази) знизилось число молоді, яка слухає радіо. Якщо раніше молоді українці віддавали радіо помітну перевагу порівняно з молодими росіянами, наразі відмінності практично зникли. Те саме стосується преси. Кількість тих, хто читає газети, і в Україні і в Росії, зменшилася на 10%. Водночас серед російської молоді читання журналів практично не змінилося, а серед молоді в Україні кількість читачів журналів зменшилася майже на 10%.

Дещо змінилися пріоритети і у видах відпочинку, пов’язаних із спілкуванням. Молодь як і раніше зустрічається з друзями поза домівкою, а от такий вид спілкування, як приймання гостей та відвідування друзів та знайомих, дещо втратив популярність, особливо серед української молоді. Хоча українці і раніш займалися цим менше, ніж росіяни, зараз ці відмінності набули більш виразного характеру. Серед росіян ходять в гості або приймають гостей 47,5% опитаних, а серед українців цим займаються лише 38,7%. Щодо іншого виду проведення вільного часу, який також спрямований на задоволення комунікативних потреб, а саме, відвідування клубів, барів, дискотек, які є на сьогодні осередками спілкування, знову таки серед української молоді зафіксовано значне згортання цієї дозвіллєвої практики (з 31,2% до 20,2%). В росіян зменшення також присутнє, але не так характерно.

Поміж видів пасивного відпочинку відзначимо читання художньої літератури. Відбулося значне синхронне падіння в уподобанні цього виду дозвілля і в Україні, і в Росії. Якщо раніше читали книжки близько 40% молоді, то тепер лише 25%. Така сама тенденція спостерігається й щодо прослуховування музичних записів, платівок. У структурі дозвілля  цей вид проведення вільного часу відходить на задній план і охоплює лише  20% і росіян, і українців.

 Деякі зміни спостерігаються щодо відвідування кіно. Якщо раніше тут не було відмінностей між росіянами та українцями, наразі в Україні ця практика практично не зазнала змін, а в Росії набула значної популярності. Кількість тих, хто ходить у кіно, збільшилася серед російської молоді від 11,7% до 27,1%. Натомість щодо відвідування театрів, концертів все залишилося без змін.

Розходження у способах проведення вільного часу зафіксовано і щодо занять спортом. Серед росіян ця дозвіллєва практика набуває дедалі більшої популярності (від 17,3 до 21,2%), серед українців відсувається ще далі на узбіччя інтересів (від 14,6% до 11,6%). До речі, серед українців зменшилася і частка тих, хто ходить подивитись на спортивні змагання (від 9,3% до 5%). Такі практики дозвілля, як заняття туризмом, аматорство, не зазнали суттєвих змін.

Досить популярний раніше “відпочинок” в саду чи на городі став не таким модним серед українців. Якщо раніше так відпочивало 35,5% молоді, то тепер лише 16,6%. Поміж росіян цьому і раніше віддавали свій вільний час лише 25,1%. Тепер їхня кількість зменшилася до 10,7%. Подібна тенденція спостерігається і щодо занять ремонтом, благоустроєм будинку тощо. Якщо раніше поміж українців цим займалися 26,4%, а поміж росіян 24,2%, то тепер в обох країнах цей вид дозвілля назвали лише 17,6%. Отже, вільний час поступово для переважної більшості молоді стає насправді “вільним” і не сприймається як такий, що може використовуватися на хай і допоміжну, але працю. Навіть шити і в’язати у вільний час стало помітно менше українців (з 15,2% до 9,8%) та росіян (з 16,2% до 10,1%). Єдиний виняток у цьому сенсі становлять заняття, пов’язані з підвищенням своєї кваліфікації. Як і раніше цьому присвячують вільний час 10–12% українців і росіян.

На тлі загального падіння дозвільних уподобань радикальне підвищення спостерігається у залученні молоді до Інтернет-мережі. Загалом на сьогодні користуються Інтернетом 60,5% росіян і 51,5% українців. Якщо у 2003 році в Інтернеті проводили свій час лише 6% росіян та 4,6% українців, то тепер це чи не найпопулярніший спосіб проведення вільного часу. В Інтернеті проводять час 40,8% росіян та 27,4% українців, грають у комп’ютерні ігри вже не 5–10%, а 15–25% молоді.

Якщо проаналізувати те, з якою метою використовують молоді люди Інтернет, стає очевидним, що падіння традиційних дозвіллєвих практик не випадкове. Вони активно заміщаються новими способами задоволення відповідних потреб. Зокрема слухають музику в Інтернеті 60% росіян та 47,9% українців, дивляться фільми, серіали 53,6% росіян та 41,2% українців, дивляться фотографії, образотворчі матеріали відповідно 30% та 15,6%. Читають в мережі газети, журнали 33,4% росіян та 26,5% українців, читають художні тексти відповідно 18,6% та 15,6% молоді в цих країнах, читають цікаві не літературні тексті 15,1% та 7%.

Так само активно змінює Інтернет і практики спілкування. Приймають і відправляють повідомлення електронною поштою 61,8% росіян та 54,9% українців, спілкуюся в соціальних мережах ("Однокласники", "У контакті" та ін.) 56,5% росіян та 43,2% українців, спілкуються в чатах, на форумах, блогах відповідно 41% та 27,6%, знайомляться на сайтах знайомств 16,4% росіян та 7,8% українців.

Нарешті, Інтернет виконує функцію незамінного оперативного джерела інформації. Шукають в ньому інформацію, необхідну для навчання, роботи близько 40% росіян та українців, інформацію для сімейних та побутових справ 42% росіян та 32,7% українців, інформацію в словниках, енциклопедіях заради власного інтересу шукають відповідно 28,7% та 24,1% молоді.

Як бачимо, відбувається активне перенесення дозвіллєвих практик молоді в Інтернет-мережу. В українців ця тенденція трохи слабша, оскільки фактично користуються Інтернетом вони поки що менше. Проте загальні тенденції змін очевидні і відбуваються вони в обох країнах в одному напрямку.

 


[1] Порівняльна характеристика видів занять у вільний час на існуючих на сьогодні даних може бути здійснена лише для України та Росії.

 

Погляд соціолога







Новини партнерів