ПЕРШИЙ РІК ПРЕЗИДЕНТСТВА ПЕТРА ПОРОШЕНКА


І. Огляд політичних подій за тиждень

ІІ. Аналітична довідка

1
червня

 

Президент України Петро Порошенко схвалив перші дії Михайла Саакашвілі на посаді голови адміністрації Одеської області. Порошенку, зокрема,  сподобалася ідея конкурсного набору на посади голів  районних державних адміністрацій. Як відомо, 30 травня Петро Порошенко призначив  Михайла Саакашвілі новим головою Одеської облдержадміністрації. Крім того, екс-президент Грузії  отримав українське громадянство, після чого в Грузії більше немає правового шансу просити від України екстрадиції Саакашвілі, який перебуває у розшуку. Про це повідомив  міністр юстиції Грузії Теи Цулукіані.

Пенсійний фонд України скасував призначення спецпенсій депутатам міністрам, суддям, прокурорам, митникам, податківцям та іншим чиновникам.

2
червня

 

Запланований черговий раунд переговорів контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі, який  мав пройти  у Мінську,  не відбувся. Про це повідомила  представниця ОБСЄ у тристоронній контактній групі  Хайді Тальявін, Вона також зазначила, що засідали лише тематичні підгрупи.

Колишній президент України Віктор Янукович і його старший син Олександр Янукович вже вдруге цього року  оскаржили рішення суду про введення Євросоюзом санкцій щодо них. Про це йдеться в базі даних Суду ЄС, розташованого в Люксембурзі. Як відомо, Рада ЄС у березні 2014 року наклала на екс-президента Януковича і двох його синів персональні санкції терміном на один рік. У березні 2015 року, перед тим як закінчився термін цього рішення, Рада ЄС продовжила санкції проти екс-президента і Олександра Януковича  до березня 2016 року.

3
червня

 

Бойовики здійснили  першу жорстку атаку на позиції сил АТО з часів Мінську-2. З четвертої години ранку вони піддали масованому обстрілу із важких озброєнь містечка Мар'їнка та Красногорівка Донецької області. Терористи застосували «Гради», танки й  міномети,  намагаючись  взяти українських бійців у кільце.

Сили антитерористичної операції (АТО) застосували важку артилерію для відбиття масованої атаки бойовиків поблизу міста Мар'їнка. У Генштабі наголосили, що про це Україна попередила своїх західних партнерів. Як відомо, використання важкої артилерії заборонено за  умовами досягнутих в Мінську в лютому домовленостей.

Верховна Рада зняла недоторканність із двох депутатів. Зокрема, парламентарі   дали згоду на притягнення до кримінальної відповідальності позафракційного народного депутата Сергія Клюєва (Опозиційний блок) та  позафракційного народного депутата, екс-комбата Айдара Сергія Мельничука.

4
червня

 

У Генштабі  повідомили, що українським військовим вдалося дати відсіч ворогові під містечком Мар’їнка. Нині українські військові контролюють цей пункт.

Представникам місії ОБСЄ, що зафіксували обстріл населеного пункту Мар’їнка, не вдалося зв'язатися з представниками «ДНР», щоб спробувати припинити бойові дії на околицях Мар'їнки. Про це йдеться в окремому звіті ОБСЄ щодо ситуації навколо боїв у районі населеного пункту Мар'їнка.

Президент Петро Порошенко виступив зі щорічним посланням до Верховної Ради  про внутрішнє і зовнішнє становище в Україні. Зокрема він заявив, що не задоволений своєю роботою як глави держави і роботою державних органів влади. Він також озвучив основні завдання для влади на найближчий рік, серед яких – продовжити деолігархізацію, дерегуляцію та децентралізацію, почати демонополізацію, завершити створення інфраструктури для боротьби з корупцією і перейти в тотальний наступ на неї, почати очищення суддівської касти і прокуратури.

Президент Петро Порошенко заявив, що керівник Державної міграційної служби країни Сергій Радутний був відправлений у відставку через неналежне виконання завдань на шляху лібералізації візового режиму з Євросоюзом.

Президент Петро Порошенко заявив, що за умови відновлення контролю над російсько-українським кордоном Київ готовий відновити економічні зв'язки з тимчасово окупованими територіями Донбасу.

5
червня

 

Поновлення бойових дій на Донбасі може вплинути на рішення лідерів Євросоюзу про посилення санкцій проти Росії. Про це заявила Майя Коцьянчич, офіційний представник глави дипломатії ЄС Федеріка Могеріні. Вона зазначила, що зіткнення біля селища Мар'їнка є найсерйознішим порушенням мінських угод з початку їхньої дії, нагадавши, що санкції проти Росії безпосередньо пов'язані з цими домовленостями.

Постпред США при ООН Саманта Пауер заявила, що напад на Мар'їнку був спільною операцією російських військ і сепаратистів. Про це вона сказала під час засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації в Україні  у Вашингтоні.

За даними ООН, у результаті останнього загострення ситуації біля Мар'їнки загинули 28 людей, дев'ятеро з них – цивільні. Загалом у конфлікті на сході України загинули 6400 осіб. Про це під час засідання Ради безпеки ООН заявив заступник генсека ООН з політичних питань Джеффрі Фелтман.

Президент Петро Порошенко заявив, що ніколи не допустить проведення референдуму, на якому було б питання про відокремлення Донбасу. Про це він сказав під час прес-конференції. Він також повідомив, що  не має наміру оголошувати дострокові вибори Верховної Ради,  бо Україна сьогодні має проєвропейську, конституційну коаліцію, що дає  змогу провести конституційні зміни, на які чекає країна.

 

ІІ. Аналітична довідка

 

ПЕРШИЙ РІК ПРЕЗИДЕНТСТВА ПЕТРА ПОРОШЕНКА

 

7 червня виповнився рік відтоді, як Петро Порошенка обійняв посаду президента. З цієї нагоди 4 червня він виступив у стінах Верховної Ради із посланням до парламенту, а 5 червня дав відкриту прес-конференцію. З нагоди річниці президентської каденції Порошенка Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів опитування серед неурядових експертів з приводу основних досягнень і невдач глави держави, а також очікувань від його подальшої роботи.

Що вдалося і чого не вдалося Петрові Порошенку за перший рік своєї каденції?

Що експерти радять йому зробити у першу чергу?

Здобутки і поразки

Експерти досить прогнозовано поставили Порошенку посередню оцінку за його дії на посаді президента протягом першого року – 5,3 бала з 10 можливих. Пов’язано це передусім із тим, що глава держави продемонстрував дуже різні успіхи у різних сферах власної діяльності. У той час як у деяких із них він зумів досягти очевидного прогресу, в інших –  результати його діяльності були далекими від очікуваних.

Очевидно, що найсерйознішим викликом першого року президентства Порошенка стала російська агресія, що вилилася в анексію Криму й окупацію окремих територій Донецької та Луганської областей. Експерти зійшлися на тому, що безперечним успіхом Президента на цьому фронті стала активна зовнішня політика та дипломатичні зусилля, які призвели до формування стійкої міжнародної коаліції на підтримку України. Це дозволило Україні домогтися практично одностайного засудження дій Росії у Криму і згодом на Донбасі, запровадження потужних фінансових і економічних санкцій проти Росії, а також регулярного надання підтримки Україні у формі фінансової, технічної та консультативної допомоги.

З іншого боку, досягнення Порошенка в суміжній сфері президентських компетенцій – оборонній політиці – були далеко не такими однозначними. З одного боку, йому вдалося спертися на високий бойовий дух населення, що проявився у потужному добровольчому і волонтерському рухах, і зупинити просування проросійських бойовиків та відвоювати частину захоплених територій Донбасу. З іншого боку, два масовані наступи російських військ у серпні 2014 р. і січні-лютому 2015 р., що призвели до значних людських і територіальних втрат, оголили проблеми з координацією військових дій, стратегічним плануванням, забезпеченням збройних сил і збереженням корупції в оборонній галузі. Суперечливим був і зміст двох Мінських угод, підписаних після завершення атак російських військ, хоча тут дії Президента були суттєво обмежені тиском міжнародної спільноти.

У внутрішній політиці заслуги Порошенка також ішли поруч з відвертими проколами. Із позитивних –  Президент зумів зберегти стабільність політичної системи в умовах нової конституційної моделі та разом з іншими ключовими інституціями відновив політичний плюралізм, повернувши Україну на демократичний шлях розвитку. Крім того, глава держави зумів налагодити переважно конструктивну співпрацю з урядом і парламентом, не допустивши повторення розвалу владної команди зразка 2005 р. Безперечним здобутком Порошенка стало призначення позачергових парламентських виборів, що змінили склад дискредитованого парламенту, однак при цьому він не зміг домогтися зміни неефективної і вразливої до корупції змішаної виборчої моделі.

Серед прогалин першого року президентського правління Порошенка експерти резонно вказали на вкрай слабку кадрову політику. Спираючись на критерії персональної лояльності, а не професіоналізму, Президент був змушений нести відповідальність за бездіяльність Генерального прокурора Віталія Яреми та некомпетентність Міністра оборони Валерія Гелетея, а також і досі має постійно виправдовувати неоднозначну політику керівника Національного банку Валерії Гонтаревої.

Зрештою, успіхи Президента Порошенка в сфері започаткування низки реформ, яких вимагало суспільство і західні партнери України, також були не надто вражаючими. Незважаючи на те, що основну відповідальність за впровадження реформ несе Кабінет Міністрів, роль президента у цьому процесі також надзвичайно важлива. За свій перший рік Президент може похвалитися обмеженим переліком досягнень у цій сфері: започаткуванням боротьби з корупцією на найвищому рівні шляхом створення Національного антикорупційного бюро, впровадженням елементів децентралізації влади, частковим зменшенням впливу олігархів. Поза тим, у пасив Порошенка можна зарахувати відсутність помітного прогресу у сферах реформування правоохоронної системи, судової системи, органів прокуратури, державної служби, виборчої моделі.

Програма на майбутнє

Зважаючи на наявність помітних пргалин у діяльності Президента, експерти також дали свої рекомендації з приводу того, на яких напрямах Порошенко має зосередитися найближчим часом. Цілком очевидно, що основну увагу глави держави вони б воліли звернути на активізацію роботи із впровадження реформ у тих сферах, де українській владі поки що похвалитися нічим. Це завдання є багато в чому ключовим для Порошенка, оскільки саме від успішності реалізації задекларованих реформ залежить і доля країни уже в середньостроковій перспективі, і його власні політичні перспективи. Зважаючи на компетенцію глави держави, основні зусилля доцільно було би спрямувати на активізацію боротьби з корупцією, впровадження повноцінної децентралізації, реформи судової системи і прокуратури, а також оборонного сектору.

У своєму зверненні до парламенту Президент згадав усі з вище перелічених пріоритетів, однак головне питання полягає в тому, чи знайде глава держави у собі сили визнати здійснені помилки та виправити їх. Це стосується і уже згадуваних принципів кадрової політики, і періодичного опору реформування тих сфер, на які президент бажає зберегти вплив (наприклад, прокуратура й органи боротьби з корупцією), і очевидних недоліків у комунікації з суспільством. Попри те, що рівень відкритості Порошенка до громадськості помітно вищий, ніж у його попередника Віктора Януковича, глава держави й досі грішить небажанням пояснювати суспільству причини, наміри та ймовірні наслідки багатьох важливих кроків.

У деяких випадках це проявляється навіть у тому, що громадянам не відомо, яку конкретну позицію Президент обрав з тих чи інших питань. Так, досі не розроблено єдиної політики щодо окупованих територій Донбасу,  тоді як дії та слова глави держави та інших посадовців часто суперечать одне одному. Так само немає зрозумілої політики взаємодії з Кримом, не кажучи вже про стратегію його повернення. Очевидно, що Президент має звернути серйозну увагу на розробку та узгодження таких політик, а в разі їх існування – детально пояснити їх суть населенню.

Зрозуміло, що побажань до Президента на зовнішній арені, зважаючи на його кращі успіхи у цій сфері, менше. Однак і тут йому є чого досягати і що виправляти. Зокрема, уваги потребує налагодження ефективної інформаційної політики за кордоном і протидія російській пропаганді в ключових столицях світу. При цьому, зрозуміло, не варто забувати про зусилля, спрямовані на збереження і можливе посилення санкцій проти Росії, якщо вона не перейде на шлях деескалації конфлікту на Донбасі. Зрештою, найкращий спосіб зберегти і збільшити прихильність міжнародних партнерів полягатиме у втіленні в життя обіцяних внутрішніх перетворень відповідно до зобов’язань як перед західними країнами та організаціями, так і перед українським суспільством.

Висновки

Таким чином, перший рік Президента Петра Порошенка цілком очікувано був позначений як помітними успіхами, так і прикрими невдачами. До перших слід передусім зарахувати успішну зовнішню політику, збереження стабільності і внутрішньої єдності політичної системи та поновлення курсу на демократичний розвиток країни. Справедливу критику, водночас, заслужили невдала кадрова політика глави держави, слабкий прогрес у реформуванні ключових суспільних сфер і недостатній рівень комунікації з суспільством. Відповідно, наступний рік може стати ключовим у контексті того, чи зможе Порошенко увійти в історію як справжній реформатор, що виправдав сподівання власних громадян і спонукав перетворення України на сучасну демократичну державу європейського зразку.